Він змальовував Україну пліч – о – пліч з Тарасом Шевченком, заради України

«...на первом плане ветряная мельница, пара волов около телеги, наваленной мешками, — все это не нарисовано, а только намекнуто, но какая прелесть! — очей не отведешь... Под хаткой старушка, а на воде утки плавают, вот и вся картина, и какая полная, живая картина! И таких картин или, лучше сказать, животрепещущих очерков полон портфель Штернберга. Чудный, бесподобный Штернберг!»
(Тарас Шевченко, повість «Художник», 1856 рік)

Вільгельм (Василь) Штернберг - батько українського сільського модерну. Народився в лютому 1818 року в Петербурзі, походив із обрусілої німецької родини Густава (Івана) Штернберга – викладача німецької мови та історії європейських народів. Сімнадцятирічним юнаком був зарахованим до класу пейзажного живопису петербурзької Академії мистецтв. Навчався у класі професора Максима Воробйова та відвідував майстерню знаменитого Карла Брюллова.

З великим захопленням митець відображав мальовничі краєвиди України й цікаві сцени з народного побуту українців, зокрема «Ярмарок в Ічні», «Освячення пасок на Україні», «Українське весілля», «Селянська хата на Україні», «Переправа через Дніпро під Києвом», «Вітряки в степу», «Вулиця в селі», «Садиба Г.Тарновського в Качанівці», «Хрещатик» та інші, які принесли йому славу талановитого художника і стали цінним внеском в історію українського образотворчого мистецтва.

Склалось так, що життя і творчість цього художника були тісно пов’язані з Україною. Мистецтвознавець Н.Козак писав: «Цей зв’язок зумовлений двома чинниками. Перший – три канікулярних літа 1836 – 1838 рр., проведені в Україні, а другий – дружба з Тарасом Шевченком».

В академії Штернберг виконав з натури декілька рисункових портретів свого друга Тараса Шевченка, який став одним із найближчих його друзів. У Петербурзі він жив разом із Шевченком на одній квартирі на дев’ятій лінії Василівського острова. Вони разом працювали, разом відвідували музеї, театри, влаштовували літературні читання, ходили до ресторанів, робили закупи. Штернберг створив фронти спис, в офорті, до першого видання Шевченкового «Кобзаря», а Шевченко присвятив другу вірш «Іван Підкова».

В 1836 році відомий український поміщик-меценат Григорій Тарновський запропонував йому приїхати влітку на Україну, до його маєтку в Качанівку, щоб поправити своє слабке здоров’я і помалювати живописні краєвиди. Ці перші малюнки , привезені з України «Табун», «Ярмарок в Ічні» привернули увагу імператора Миколи 1, який розпорядився, щоб акварелі були придбані для альбому цариці.

Під час другої поїздки на Україну 1837 року митець побував в Києві та на Полтавщині. Штернберга вразили види Києва, Дніпра, українські хатки, клуні, народні весілля, ярмарки. Він привіз до Академії чимало нових творів.

Третє літо – 1938 року – Штернберг прожив у Качанівці, де в той час перебували: М.Глінка, М. Маркевич, В. Забіла, І.Айвазовський, С.Воробйов, портрети яких були виконані олівцем та зображені у картинах «Глінка у Качанівці», та «Музична сходка в Качанівці». Одну з кращих картин того року «Освячення пасок на Україні», Штернберг виставив на конкурсі Академії . За неї він був нагороджений Золотою медаллю 1 ступеня, діамантовим перстнем та відрядженням за кордон, в Італію. Ця картина була також куплена царем.

Талановиті малюнки й картини, виконані Штернбергом в Україні, стали першими високомистецькими творами про Україну. «Художественная газета» писала: «Картини Штернберга – це типове України. Там є непідробна оригінальність, і вцілілі, нічим не порушені звичаї, не деформовані освітою, і своєрідність країни, осіб, одягу, і неповторні, зовсім відмінні від інших країн гумор і веселість. Штернберг вміє передавати суто національні риси України» (Художественная газета, 1838, №13, с.442;)

У 1839 році Штернберг одержав звання художника та виїхав до Італії для продовження навчання, як пенсіонер Академії мистецтв. Під час від’їзду Шевченко подарував йому свого «Кобзаря» з написом – «На незабудь».

Поїдеш далеко
Побачиш багато;
Задивишся, зажуришся –
Згадай мене, брате!

8 листопада 1845 року у Римі, від туберкульозу, на 27-му році, у розквіті свого таланту помер Василь Штернберг.

М. Рамазанов згадував: «Напередодні дня кончини його, ніби за передчуттям, зібралося багато товаришів і читали вголос «Шинель» Гоголя. Обличчя доброго Васі… грало незвичайним рум’янцем, він сидів, як тепер пам’ятаємо, на дивані та слухав, і сміявся і захоплювався творами Гоголя…»

Штернберга поховано на цвинтарі в Монте-Тестаччо.

Твори Штернберга знаходяться у Київському музеї українського мистецтва, музеї Т.Шевченка у Києві, музеях міст Суми, Петербурга та Москви.

Електронні скриньки бібліотеки, що знаходяться на поштових сервісах поза межею України, можуть не працювати з технічних причин.
Вибачте за незручності.

Варіаційні принципи будівельної механіки. Нариси з історії.
Баженов В. А. Варіаційні принципи будівельної механіки. Нариси з історії.
Читати далі

Плеяда видатних науковців КНУБА

Видатні випускники КНУБА

Будівничі Києва

Календар України

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer