Іван Федоров - першодрукар України

435 років із дня смерті Івана Федорова


Ivan_Fedorov3.jpg

«Іоан Федорович друкар Москвитин, которий своїм тщанієм друкованіє занедбалоє обновил.
Преставися во Львові року 1583 декембрія 5.
Воскресенія із мертвих чаю.
Друкар книг пред тим невиданих».

Напис на надгробку Івана Федорова у білосніжному Онуфріївському монастирі , від соратників та друзів

ivan_fedorov1.jpg

Ivan_Fedorov2.jpg

Цікаві факти та корисні знання з життя Івана Федорова

15 грудня в Україні виповнюється 435 років із дня смерті Івана Федорова , одного з перших східнослов’янських друкарів, гравера, інженера, ливарника, засновника книгодрукування в Україні та Россії.

Чим відомий Іван Федоров?

На початок діяльності Івана Федорова (або Федоровича, оскільки Іван змінював своє прізвище залежно від місця проживання). Книгодрукування існувало в Європі вже майже 100 років. На руських землях час від часу також робили спроби друкувати власні книжки – запрошували іноземних майстрів – та спроби були невдалими. Коли у 1552 році король Данії відрядив до Москви свого друкаря, Іван Грозний відмовився від його послуг, але за рік наказав побудувати спеціальний будинок для друкарської справи. Близько 1553 року в Москві засновується перша російська друкарня. На щастя, два документи 1556 року донесли до нас ім’я російського першодрукаря Маруші Нефедьєва, «мастера печатних книг».

Протягом наступних 10 років у цій першій друкарні було видано 7 анонімних, недатованих, так званих безвихідних книг. Є всі підстави вважати, що до цих видань причетний Іван Федоров. Ці книги й були першими серед друкованих на Русі. Проте видання відзначались низькою якістю паперу та друку, їх можно назвати «учнівськими роботами» працівників першої московської типографії, зокрема – Івана Федорова.

  1. Висока ерудиція , дипломатичний та літературний хист, жертовна праця цього визначного просвітника сприяли тому, що його брали до себе на службу сильні світу , з ним спілкувалися ті, хто вірішував долю тогочасної Європи, - російський цар Іван Грозний, польські королі Сигізмунд Август та Стефан Баторій, імператор Священної римської імперії німецької нації Рудольф ІІ Габсбург, магнати Речі Посполітої Григорій Ходкевич та Костянтин Василь Острозький. І хоч Федоров не був першодрукарем ні для росіян, ні для білорусів, ні для українців, це не применшує його заслуг перед східнослов’янськими народами. У багатьох частинах кириличного друкарства він дійсно був першим. Варто лише згадати, що його книжки протягом аж двох століть були основою для більшості аналогічних видань кириличним шрифтом.
  2. З Іваном Федоровим пов’язаний перший у східних слов’ян поетичний твір – так звана Хронологія реформаційного діяча Андрія Римші.Одноаркушева листівка з переліком місяців року церковнослав’янською, староєврейською та українською мовами призначалась для навчання в початкових класах академії. В ній до кожного місяця було додано вірш на сюжет із стародавньої історії.
  3. Іван Федорович має великі заслуги і перед українським книжковим мистецтвом – він створив нові накреслення шрифтових літер. Його орнаментальні книжкові знаки – це оригінальні декоративні твори, часто виконані в суто українському стилі, що не втратили мистецького значення й досі. Друковані шедеври Івана Федорова свідчать про те, що він добре знав західноєвропейську книгу й способи її оздоблення, які в XVI столітті були доволі поширеними. Проте основою творчості майстра було орнаментальне мистецтво України. Оформлення книг Федоровича, виданих в Україні, тісно пов’язане з місцевою народною творчістю. Орнаментика Івана Федоровича збереглася й до нашого часу та використовується в ужитковому мистецтві.
  4. Документально засвідченим фактом біографії Івана Федорова є видання ним у 1564 році першої друкованої книги на руських землях – «Апостола». Надрукував її Іван Федоров, на той час диякон московської церкви св. Миколая Гостунського, та білорус з місця Мстиславця Петро Тимофійович. В книзі було вміщено післяслово, у якому Федоров оповідав історію першої друкарні та першої друкованої ( про сім попередніх видань він не згадує) книги на Русі. Багато своїх наступних видань він супроводжуватиме авторською післямовою, де оповідатиме історію цих книг, невіддільну тепер від історії його життя.
  5. В 1574 році Федоров видав перший руський «Буквар» - для свого часу книгу унікальну й небезпечну для його творця, адже надруковано її було на території, що саме в той час активно окатоличувалась і латинізувалася. Вочевидь, саме тому до нашого часу зберігся лише один примірник першого на східнослов’янських землях «Букваря» з граматикою (його було знайдено в Римі 1922 року; зберігається він у бібліотеці Гарвардського університету США; факсимільне видання в Києві 1962 і 1974 рр)
  6. Світового рівня виданням стала Острозька Біблія 1581 року. Підготовлена вона була тогочасними острозькими діячами,як вітчизняними так і заїжджими греками. Іван Федоров не тільки надрукував цю книжку на найвищому тогочасному поліграфічному рівні- як успішний випускник Краківського університету. Добрий знавець латини і грецької, він поза сумнівом, брав участь у підборі та редагуванні тексту. Острозька Біблія стала «лебединою піснею» Івана Федорова. Книга мала неймовірни, як на ті часи, наклад – понад 1000 примірників – і була широковідомою у Європі, принаймі примірники книги мали не тільки московський князь, але й король Швеції, італійські кардинали, багато європейських науковців та суспільних діячів.
  7. Останні роки життя Федоров більше працював над створенням багатоствольної мортири зі змінними стволами. Відомо, що майже весь 1583 рік Іван провів у Кракові та Відні, де показував імператору свій винахід. Вочевидь, така активність виснажила вже літнього майстра, він повернувся до Львова хворим і 5 грудня 1583 року помер на руках у єдиного сина.
  8. Традиції Івана Федорова в книжковій графіці та в художньому оформленні плідно продовжували його учні: син Іван, друкар Гринь Іванович із Заблудово, Сачко Сенькович Сідляр, Сенько Корунка та Мина, чернець Онуфріївського монастиря у Львові.
  9. Друкарсько-виробнича діяльність Івана Федорова мала великий вплив на подальший розвиток книгодрукування. Спадкоємцем традицій першодрукаря стала друкарня Львівського братства, що діяла протягом кількох століть.
  10. Іменем Івана Федорова довгий час називали Український поліграфічний інститут у Львові, тепер Українська академія друкарства.
  11. У Львові та Москві є пам’ятники Іванові Федоровичу. Центральний парк у місті Староконстантинів носить ім’я видатного друкаря ХVI ст.

Своєю благородною діяльностю на ниві книгодрукарства Іван Федоров здійснив життєвий і творчий подвиг, який завжди пам’ятатиме Україна та все цивілізоване суспільство.

Ivan_Fedorov4.jpg Ivan_Fedorov5.jpg

Хронологія видань

  1. Апостол. Москва, (друкувався з 17/IV 1563 по 1/III 1564).
  2. Часлословець. Москва, два тиражі (7/VIII — 29/IX та 2/IX — 29/X 1565).
  3. Євангеліє учительне. Заблудів,( 8/VII 1568—17/III 1569).
  4. Псалтир з часословцем. Заблудів,(26/IX 1569—23/III 1570). Дуже рідкісне видання: відомі всього три екземпляри, причому всі неповні. Вперше в кирилічному книгодрукуванні набрані розграфлені таблиці.
  5. Апостол. Львів, (25/II 1573—15/II 1574). Один з примірників Апостола виявили серед інших вкрадених старожитностей у схованці екс-президента Януковича вМежигір'ї після його втечі.
  6. Буквар. Львів, 1574.
  7. Греко-руська церковнослов'янська книга для читання. Острог, 1578, вперше у Івана Федорова набір в дві колонки (паралельно грецький та слов'янський текст), також відомий лише один екземпляр (зберігається в Державній бібліотеці міста Готи, східна Німеччина).
  8. Азбука (Читанка). Острог, 1578.
  9. Новий заповіт до Псалтиря. Острог, 1580.
  10. Алфавітно-предметний Покажчик до попереднього видання («Книжка, собраніе вещей…»). Острог, 1580.
  11. Хронологія Андрія Римші . Острог, 5/V1581.
  12. Острозька Біблія Острог, 1581.

Електронні скриньки бібліотеки, що знаходяться на поштових сервісах поза межею України, можуть не працювати з технічних причин.
Вибачте за незручності.

Дизайн інтер’єру, меблів та обладнання
Сергій Сьомка,
Євген Антонович

Дизайн інтер’єру, меблів та обладнання
Читати далі

Плеяда видатних науковців КНУБА

Видатні випускники КНУБА

Будівничі Києва

Календар України

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer