Котляревський Іван Петрович (1769 – 1838)

Котляревський Іван ПетровичАфоризми І.П.Котляревського: «Де згода в сімействі, де мир і тишина,
Щасливі там люди, блаженна сторона»; «Чого Івась не навчиться, того йІванне буде знати»; «Ласкою всього достанеш, а криком та лаянням нічого не візьмеш»; «Лучче синиця в жмені, як журавель в небі»; «Любов к Отчизні де героїть, там сила вража не устоїть»; «Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює»; «Не розглядівши, кажуть, броду, не лізь прожогом перший в воду».

9 вересня 2019 року виповнюється 250 років від дня народження Івана Петровича Котляревського, українського письменника , поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури. Це знаменна для української культури подія, його поема «Енеїда» стала першим в Україні літературним твором, написаним народною українською мовою.

Цікаві факти біографії Котляревського І.П.

Іван Петрович Котляревський народився в родині канцеляриста міського магістрату в Полтаві. Нерідко хлопцю приходилось вдовольнятися лише шматком хліба й ходити босим, але жива й весела вдача допомагала йому зносити домашні нестатки.

У 1780 році пішов вчитися в семінарію, в Полтаві. Там майбутній письменник ґрунтовно вивчив латинську, німецьку, французьку, польську і російську мови, а також риторику, піїтику, богослов’я, арифметику, западноєвропейські та античну літератури, зокрема твори Вергілія. Захопившись віршуванням, він до будь-якого слова умів майстерно добирати дотепні і вдалі рими, за що прозвали його «римачем».

Біографи схиляються до того, що саме через нещасливе кохання учитель Котляревський пішов в армію і до кінця життя так і не одружився. 25- річний Котляревський працював домашнім вчителем у пана в селі Золотоноша та закохався в 20-річну Марію - бідну родичку господаря. Однак,Марія була обіцяна в дружини багатому панові. Дізнавшись, що звичайне людське щастя для нього заказане, на початку квітня 1796 року Іван утік у військо на цілих двадцять років. У 27 років став кадетом Сіверського карабінерського полку. Із армії пішов капітаном, хоч міг дослужитися до вищих чинів.

Весь вільний час Котляревський віддає літературній праці, захоплюється театром, зокрема аматорським: ставить п’єси і грає в них комічні ролі. У 1818 році письменника призначили директором Полтавського театру, де він знайомиться з молодим талановитим актором М.С. Щепкіним, бере участь у його звільненні з кріпацтва. Щоб збагатити репертуар театру.

Котляревський написав п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль – чарівник», які були поставлені на сцені 1819 року. Це був період розквіту творчих сил письменника, він підтримує зв’язки з письменниками, вченими, журналістами Петербурга, Харкова, Києва. Його обирають почесним членом Харківського, а згодом і Петербурзького «Вільного товариства любителів російської словесності». Це була шана не лише Котляревському, це було визнання самостійності української мови й української літератури.

Іван Котляревський завжди був веселою компанійською людиною. Ще у шкільні роки друзі любили його за дотепні вірші про козака Енея. Уривки з майбутньої «Енеїди» щоразу читалися на дружніх посиденьках за пуншем, сигарами й картами. Друзі були першими слухачами й водночас першими критиками поета Котляревського. Творцеві «малоросійського» Енея на час першого видання книги було не надто багато літ - двадцять дев’ять.

«Енеїда» Котляревського була в бібліотеці Наполеона. Великий князь Микола Павлович – майбутній цар Микола I - попросив собі аж два примірника. А радянські дослідники підкреслювали, що «Енеїда» Котляревського була у бібліотеці. Леніна. «Енеїду» Котляревського російською перекладали тричі.

Літературну славу Котляревський не ставив вище офіцерських заслуг. Віддав 25 років служби на посаді наглядача (директора) дому виховання дітей бідних дворян у Полтаві, за це власне й одержав від царя чин майора. Відставний майор Котляревський мав пенсію 500 крб. і хоч його «Енеїда» мала великий резонанс у всій Російській імперії, його друкували в тодішніх престижних журналах поруч із Пушкіним. Утім видати «Енеїду» так і не зміг, просив 2000 крб., а московські видавці не давали й половини.

В останні роки життя Котляревський майже не виходив з дому. 10 листопада 1838 року його не стало. Вся Полтава йшла за труною улюбленого письменника і шанованої людини. Поховано його під кроною розлогої тополі край шляху, що веде з Полтави до Кобиляків, як він і заповідав. Прямих нащадків Котляревський не залишив. Перед смертю відпустив на волю кріпаків – шість душ. А дім на горі в Полтаві залишив своїй економці Мотрі, унтер-офіцерській вдові.

30 серпня 1930 року в Полтаві було відкрито пам’ятник І.П. Котляревському. (скульптор Л.В. Позен). В 1950 році відкрився Полтавський літературно-меморіальний музей.І.П. Котляревського. З 1990 року встановлено премію ім.. І.П. Котляревського за кращі здобутки в галузі драматургії та театрального мистецтва.

Котляревський Іван ПетровичДля більш детального ознайомлення з творчістю великого письменника запрошуємо усіх бажаючих до сектору художньої літератури бібліотеки КНУБА.

До послуг користувачів відділи обслуговування:

АБОНЕМЕНТИ:

- навчальної літератури гол.корп. к. 254; 2415446 10.00-17.45
- наукової літератури лаб. корп. к.7714; 2415467 10.00-17.45
- видань іноземними мовами гол. корп. к. 440; 2449619 10.00-17.45
- художньої літератури лаб. корп. к. 7713; 2415427 10.00-17.45
- стандартів та технічної періодики гол. корп. к.440а; 2449619 10.00-17.45

ЧИТАЛЬНІ ЗАЛИ:

- для студентів гол. корп. к. 343; 2449620 10.00-17.45
- інформаційно-бібліографічного відділу лаб. корп. к. 7711, 7715; 2415527 10.00-17.45
- для науковців лаб. корп. к 7715; 2415427 10.00-17.45
- відділу видань з питань архітектури і мистецтв арх. корп. к.310; 2415531 10.00-17.45
- відділу стандартів та технічної періодики гол. корп. к.440а; 2449619 10.00-17.45
- відділу видань іноземними мовами гол. корп. к. 440; 2449619 10.00-17.45

Дизайн інтер’єру, меблів та обладнання
Сергій Сьомка,
Євген Антонович

Дизайн інтер’єру, меблів та обладнання
Читати далі

Плеяда видатних науковців КНУБА

Видатні випускники КНУБА

Будівничі Києва

Календар України

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer