Статті з наукометрії

Все украинские издатели в Scopus и Web of Science

"Хижацькі" журнали
Отличительные черты издательств-хищников
Проверяем журнал перед подачей рукописи
Scopus и WoS: проверяем журнал

Підготовка статті для наукометричної бази
Как опубликовать статью в Scopus?
Причины, по которым отклоняют статьи в Elsevier

DOAJ
Регистрация научного журнала в DOAJ
Каким должен быть сайт научного журнала: рекомендации DOAJ

Підготовка журналу для наукометричної бази
Scopus: вопросы и ответы
Методические материалы по стандартам Scopus
Рекомендации по развитию научных журналов
Принципы прозрачности и лучшей практики научных публикаций
Процесс отбора журналов в базу Web of Science
Нормы поведения и наилучшая практика для редакторов
Название научного журнала
Каким должен быть научный журнал?
Как Scopus оценивает журналы?
Как попасть в Scopus и Web of Science?
Быстрая оценка журнала

За достовірність інформації відповідальність несе автор статті

Цікаві факти з життя українського режисера та патріота Олександра Довженка (1894 – 1956)

Олександр ДовженкоДовженко – єдиний, по-справжньому український, народний митець, який розкрив душу своїх земляків і разом з Гоголем і Шевченком спонукав мене полюбити Україну та її народ»
Андрій Тарковський (1969)

12 вересня 2019 року виповнюється 125 років від дня народження Олександра Петровича Довженка. Український режисер, письменник, відомий фільмами «Звенигора», «Арсенал», «Земля», а також нереалізованими сценаріями, які перетворилися на повноцінні літературні твори – «Україна в огні», «Зачарована Десна».

  1. У біографії Олександра Петровича багато неяснотей, але найзагадковіший період – з кінця 1917 року до 1923, коли він повернувся до Харкова з-за кордону. Чи то перебував він у КПУ, чи то уникав партії – незрозуміло, тим більше , що після того, як більшовики остаточно захопили владу, потрібно було посилено доводити перше – з метою вижити. Як би там не було, влітку 1921 року Довженко раптом почав дипломатичну кар’єру і вирушив працювати до Варшави, а на початку 1922 року – до Берліну, секретарем консульського відділу Торгового представництва УРСР.
  2. Творчу кар’єру Довженко починав як художник, причому – як художник-карикатурист. Ще з Берліна він надсилав свої малюнки в гумористично-сатиричний журнал українських комуністів у США «Молот». Потім після повернення в Харків малював політичні карикатури для місцевої преси. Також створив чимало шаржів на своїх сучасників.
  3. У 1930 році Олександр Довженко поїхав представляти фільм «Земля» у Європі і мріяв прорватися до Голлівуду. Ось що він писав у листі Сергію Ейзенштейну «Можете ви разом з товарищами, або з Чапліним, або ще з ким-небудь виписати мене – страшно подумати – в Голлівуд хоча би на один місяць, надіславши мені візу. Я не знаю мови, але я все побачу. Мені дуже хотілося би запропонувати Чапліну один мій сценарій. Якби він йому і не підійшов, він міг би знайти в ньому для себе кілька цікавих речей. У нас в цей час ставити його не можна.» Є свідчення, що Чарлі Чаплін високо цінував творчість українського режисера і в одній із своїх промов сказав, що «слов’янство поки що дало світові кінематографії одного творця – мислителя та поета Олександра Довженка».
  4. З дитинства головним натхненням для Довженка була природа. На початку 1930 –х його дуже дратував пустир на території Київської кіностудії, і він, разом з двома робітниками та садівником висадив фруктові та декоративні дерева. Але там ще був склад вугілля – Довженко казав, що хоч сто років буде працювати, не звикне до його виду. Дістав беріз, тамарисків і висадив все це у неділю. Наступного дня, спостерігаючи з вікна монтажної кімнати за режисерами,що проходили, запитав чи ні чого вони не помічають? На відповідь – ні. Довженко мовив: «Висловлюю співчуття, так як не вийде з вас режисерів. Вам не вистачає бачення світу». Свої роботи Олександр Довженко любив порівнювати з деревами: «Мої картини схожі на яблуні: добре потрусив – набрав 500 яблук, погано – впало штук 10».
  5. Неймовірна самокритика – невід’ємна риса характеру Олександра Довженка. «Стрічка завжди і неминуче була гіршою, ніж я уявляв її та створював. І це було одним із нещасть мого життя. Я був мучеником результатів своєї творчості. Я жодного разу не відчував насолоди, навіть спокою, розглядаючи результати своєї безмірно важкої та складної праці…» «Мистецтво, в якому немає краси – погане мистецтво» - вважав Довженко. Студентам ВДІКу він розповідав: «…без таланту гарний фільм не зробиш, але в кіно у спритного режисера стільки «замінників таланту» - сценарист, оператор, актори, тощо, що іноді проходять довгі роки, поки його безпорадність стає очевидною».
  6. Живучи більшу частину свідомого життя в Москві, Довженко неймовірно сумував за Україною. «Я помру в Москві, так і не побачивши України. Перед смертю попрошу Сталіна, аби перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняти серце і закопати його в рідну землю в Києві, десь над Дніпром, на горі». У 1950 –х художнику вдалося побувати в Україні – але тільки в Каховці .Він дуже сумував за Батьківщиною.
  7. . Незадовго до смерті, в 1956 році, він написав у президію Ради письменників України: «Вже не треба нічого – ні кіностудії, ні роботи, допоможіть тільки переїхати в Україну. Велика квартира мені не потрібна. Тільки треба, щоб з одного хоча би вікна можна було дивитися вдалину. Щоб було видно Дніпро і Десну десь під обрієм, і рідні чернігівські землі, що так наполегливо почали з’являтися мені уві сні» Відповіді не було. Поховали Довженка на Новодєвічьєму цвинтарі у Москві.

Олександр ДовженкоЗапрошуємо усіх бажаючих до художнього відділу бібліотеки КНУБА, для більш детального ознайомлення з творчістю видатного українця.

До послуг користувачів відділи обслуговування:

АБОНЕМЕНТИ:

- навчальної літератури гол.корп. к. 254; 2415446 10.00-17.45
- наукової літератури лаб. корп. к.7714; 2415467 10.00-17.45
- видань іноземними мовами гол. корп. к. 440; 2449619 10.00-17.45
- художньої літератури лаб. корп. к. 7713; 2415427 10.00-17.45
- стандартів та технічної періодики гол. корп. к.440а; 2449619 10.00-17.45

ЧИТАЛЬНІ ЗАЛИ:

- для студентів гол. корп. к. 343; 2449620 10.00-17.45
- інформаційно-бібліографічного відділу лаб. корп. к. 7711, 7715; 2415527 10.00-17.45
- для науковців лаб. корп. к 7715; 2415427 10.00-17.45
- відділу видань з питань архітектури і мистецтв арх. корп. к.310; 2415531 10.00-17.45
- відділу стандартів та технічної періодики гол. корп. к.440а; 2449619 10.00-17.45
- відділу видань іноземними мовами гол. корп. к. 440; 2449619 10.00-17.45

Дизайн інтер’єру, меблів та обладнання
Сергій Сьомка,
Євген Антонович

Дизайн інтер’єру, меблів та обладнання
Читати далі

Плеяда видатних науковців КНУБА

Видатні випускники КНУБА

Будівничі Києва

Календар України

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer