На цілий світ “Соната” неспаленна,
А з нею і “Малахій” і “Маклена”,
Шекспірівські продовживши стежини,
Оспівують відродження натхненне
Її величності – Людини.
Іван Немченко

Найтрагічніші  у житті нашої держави 20-і роки ХХ століття  наклали  свій відбиток на розвиток новітньої української літератури. І   сьогодні ми висвітлюємо  для себе  імена українських літераторів, яких було викреслено з національного і культурного життя: або розстріляно, або репресовано.  Серед них  Микола Гурович Куліш – найвидатніший   український  драматурга XX століття,  представник  Розстріляного Відродження, чия творчість заслужила високої оцінки: “талант світового масштабу”,  “явище всесвітнього значення”, “геніальний митець”, який вивів українську літературу на світову арену.

  Багатьма дорогами пройшов Микола Гурович  – дорогами навчання  таврійського степу й України, дорогами війн, самовіддачі, духовного піднесення, дорогами творчості, відкриття, переслідувань. За недовге життя йому довелося  пережити ледь не все, що тільки може випасти на долю людини. І всюди, в усіх  життєвих випробуваннях він залишався яскравою постаттю, що прагне справедливості, краси і добра, а дар провидця дав  йому змогу передбачити тенденцію розвитку українського  національного характеру в умовах тоталітаризму.

Українцям, котрим випало жити в незалежній Україні і  боротися  за  свій суверенітет, Микола Куліш  відомий як драматург. Його п’єси: “97”, “Комуна в степах”, “Хулій Хурина”, “Отак загинув Гуска”, “Зона”, “Закут”, “Народний Малахій”, “Мина Мазайло”, “Патетична соната”, “Маклена Граса”, “Прощай, село”, “Поворот Марка”, “Вічний бунт" -  мають світову славу. Близько половини всіх театральних шедеврів Куліша досі вважаються загубленими.

П’єси майстра ставилися театрами різних стилів та уподобань. Навколо  його творів спалахували дискусії – завзяті, емоційні, різкі. Його персонажі  виходили за межі суто літературних образів і осмислювалися сучасниками як  символи доби українського Ренесансу.

Художньо довершені, гостроконфліктні твори М. Куліша здобули визнання  автору не лише в Україні, а й далеко за її межами. Вони перекладалися російською, англійською, німецькою мовами, йшли на сценах в театрах багатьох міст Європи.  Але висока оцінка творчості драматурга робила його для тоталітарної  системи небезпечним.  За 10 років праці Куліш  написав 14 п`єс – всі вони були по черзі заборонені.

Доля дарувала Миколі Гуровичу надзвичайний талант,  поєднаний з протестантським  духом, направленим проти пануючого в “новому” світі зла. Це і прирекло його  на вірну загибель в північних російських таборах.  Розстріляно видатного  драматурга разом з багатьма відомими українськими діячами літератури та  культури 3 листопада 1937 року.

За творами письменника знято телефільми: «Закут», «Мина Мазайло», «Народний Малахій». Йому присвячено стрічки: «Микола Куліш» (1970), «Микола Куліш» (1991), документальні кінокартини «Пастка», «Тягар мовчання» (1991).

Микола Куліш був літописцем своєї епохи,  виразником національного духу, скрупульозним спостерігачем складного і трагічного життя свого народу, яскраво відобразивши його у своїй творчості. 

Бібліотека КНУБА запрошує студентів, співробітників та усіх бажаючих  для ознайомлення із творчістю українських літераторів, представників Розстріляного Відродження.

Слава Україні !!!

Героям слава!!!

Цитати з творів Миколи Куліша

Бо хіба ж може бути інтернаціонал без України, без бандури? («Патетична соната»)

На московському кумачі України самостійної не вишити! («Патетична соната»)

Сотні, тисячі, десятки тисяч українців заприсяглись образом Шевченка не складати рук, аж доки не відбудована буде вільна наша Україна. («Патетична соната»)

Україна сьогодні не сцена, а плацдарм… Плацдарм великого змагу ідей… («Патетична соната»)

Бо тінь журби української впала і мені на плечі… («Народний Малахій»)

О, як не хвилюватися, як, коли оце саме «ге» увесь вік мене пекло і кар'єру поламало. («Народний Малахій»)