«Шукати треба серцем, без нього найголовнішого не побачиш,
і не відчуєш, і не зрозумієш…»
Антуан де Сент-Екзюпері
Сьогодні, 12 січня, відзначаємо 115-річницю з дня народження Марії Примаченко. Видатна українська художниця майже все життя прожила в селі, а її картини підкорювали світ – Париж, Варшаву, Софію, Монреаль, Прагу і навіть Пекін. Нею захоплювалися Пікассо і Шагал.
Талант, який матеріалізувався за допомогою ватмана, гуаші та пензлика з котячої шерсті, розсмакували як в Україні, так і у світі. А в гості до мисткині навідувались українські поети Павло Тичина, Микола Бажан, режисер Сергій Параджанов.
Приймаченко представляє стиль наївного народного стилю (примітивізму) — в його основі лежать українські казки, легенди та оповідання. За 89 років життя художниця створила понад 650 робіт. У її картинах знаходять втілення ще язичницькі образи фантастичних чудовиськ і птахів, квіти та сюжети із життя селян. За цими роботами стоїть велика, різноманітна школа народного мистецтва, багатовікова культура українського народу.
Примаченківська «звірина серія» — явище унікальне і не має аналогів ні у вітчизняному, ні у світовому мистецтві. Художниця часто придумувала до своїх робіт іскрометні і веселі підписи - пояснення.
Малюнками Марії Приймаченко японці ілюструють свої букварі. А сама художниця проілюструвала 5 дитячих книжок видавництва «Веселка».
Примаченко створила серію картин про Чорнобиль. Цикл робіт, присвячений цій трагедії, розійшовся по світу. Марія Оксентіївна урізноманітнювала Красу і постійно розширяла спектр своєї творчості: вишивала, опановувала гончарне мистецтво - до наших днів збереглися чудові керамічні глечики й тарелі в авторському виконанні.
Ім’я майстрині золотими літерами було внесено до Всесвітньої енциклопедії мистецтва, як однієї із зірок першої величини, нагороджена відзнакою Президента України.
Попри популярність та визнання родина Марії жила дуже скромно. За життя вона не продала жодної своєї картини, тільки дарувала. На життя заробляла шиттям вишиванок та залишалася природженим глибоким філософом із гарним почуттям гумору.
Справжньої ціни своїм шедеврам авторка не знала. Власні картини художниця зберігала вдома - під іконою Богоматері, вони були наївно перекладені пожовклими газетами, а від стороннього людського ока накриті зеленою українською хусткою.
Померла Марія Примаченко 18 серпня 1997 року. Проте через свою творчість художниця продовжується і в ХХІ столітті… Чого вона так і не встигла в житті? Мріяла зібрати митців і розмалювати будинки в містах: «Що за дива ми б витворили – цвів би не лише садами Київ. Будинки б сміялися до людей...»
