Київ не віддам на переділ,
Із пісень не вихлюпну Дунаю,
Бо я душу не ділю навпіл
І чужих небес не прихиляю…
В. Василашко
Щороку, 22 січня, в день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзначає День Соборності. Увінчались об’єднані прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини. Ідея цілісності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилася під сумнів. Упродовж багатьох десятиліть Акт залишався символом віри, ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу.
Сьогодні РФ знову прагне знищити українську державність і окупувати нашу землю: «пошматувати» та розділити, силою забравши її землі, встановивши штучні кордони й сірі зони, посварити наш народ, пропагандою ввівши в оману. Тому для нас свято Соборності є дуже важливим, бо воно нагадує про найголовніший урок нашої спільної історії: «в єдності – сила, в розділенні – поразка».
Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність, а соборність залишається передумовою успіху нашого спротиву зовнішній агресії. Вона наша пам’ять про спільне минуле, наша співпраця заради майбутнього, це повернення окупованих Криму, Донеччини та Луганщини, це відновлення знищених територій, свобода і мир для кожного з нас. Це – мета нашої Перемоги!
Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, пам’ятаймо про захисників, які нині боронять нашу країну і віддають за неї свої життя. Нехай всіх нас не покидає віра, мужність, оптимізм, мудрість і чуття єдиної родини у соборній Україні!
Слава Україні! Героям Слава!