Цей день нагадує про одну з найбільш трагічних сторінок нашої історії –
фашистську окупацію часів Другої світової війни, що тривала на території
України протягом 40 місяців – з 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944
року. Кривавими смерчами пронеслася війна нашою країною і забрала
десятки мільйонів життів – загинув кожен п’ятий житель.
Цього дня ми вшановуємо пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення
України, героїчні подвиги та мужність мирного населення та неоціненний
вклад українського народу в боротьбі з нацизмом. Минуло 80 років, але і
донині не вщухає біль людських втрат у тій жахливій війні. Пам’ять про
подвиги наших батьків, дідів, братів і сестер та вдячність за життя на вільній
землі не мають історичного терміну давності – вони вічні.
Сьогодні наша Держава знов у вогні, і ми на власні очі бачимо, що таке
війна, що таке відчуття дикого болю в душі, коли здригається рідна земля,
спалахують домівки та гинуть мирні жителі. Росія здійснила повномасштабне
вторгнення та розв’язала війну проти нашої суверенної держави. Гинуть
кращі сини й доньки України, гинуть мирні люди. Але українці знову стали
на захист незалежності та територіальної цілісності країни і в котрий раз
історія доводить, що кожен, хто посягне на українську землю, буде
знищений.
Сучасні захисники України гідні слави своїх дідів і прадідів, а тому сьогодні
ми пишаємось героїзмом, силою духу, мужністю наших захисників і твердо
віримо у нашу Перемогу.
Ми вшановуємо українців, які боролися та перемогли нацизм у роки Другої
світової війни та героїв сучасної російсько-українській війні. Ми пам’ятаємо
кожного…
Вічна пам’ять і слава Героям України минулого та сьогодення!