Земля нам мову дарувала
Барвисту, щиру, як весна.
І українською назвала
Між різних мов – така одна!
О. Підсуха
27 жовтня усе світове українство єднається в любові до рідного слова. У цей день пульс цілої нації б’ється в ритмі літер і звуків, які протягом століть формували нашу ідентичність.
Магія української мови – наче ріка, що тече крізь віки; наче запашна, нев’януча квітка, яка вічно розквітає, долаючи час, простір і забуття. Вона виткана з червоної калини й синього барвінку, з вишневого цвіту та запашної рути-м’яти. Нею можна передати найскладніші думки, найтонші почуття і переживання, описати найглибші враження від побаченого, почутого чи прочитаного.
«Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив», – говорив давньогрецький філософ Сократ. Ми говоримо українською, щоб світ побачив нас саме через неї – побачив у мові нашу душу, силу й красу, а в її віддзеркаленні – і самого себе.
Людина може володіти багатьма мовами, але найкраще, найдосконаліше повинна знати рідну мову – ту, на звуки якої відгукуються найніжніші струни душі. Великий син українського народу Тарас Шевченко, який утвердив українську розмовну мову в літературі, писав:
«Одна вона у нас така –
Уся співуча і дзвінка,
Уся плакуча і гримуча,
Хоч без лаврового вінка.»
Сьогодні українська мова – це тренд, символ стійкості, незламності та волі до свободи, це мова любові, боротьби й перемоги. Упродовж багатьох століть вона зазнавала утисків і заборон, але вистояла – і нині розквітає, набуваючи нового звучання навіть для тих українців, чиє дитинство минуло в іншій мовній стихії.
Кожен, хто говорить українською, – наближає Перемогу!
Шануймо й любімо нашу мову, розвиваймо та популяризуймо її.
Нехай українська мова завжди буде живою, вільною й квітучою! Думаймо українською, говорімо українською, співаймо, творімо й любімо українською – і тоді наша мова, як і наша нація, житиме вічно.
#БібліотекаКНУБА
#КНУБА
З Днем української писемності та мови!