У Києві збереглося чимало історичних будівель, до створення яких доклав свої знання, ідеї та талант архітектор Павло Альошин – знавець світової архітектурної спадщини, майстер витончених стилізацій.
Революція, дві світові війни, радянська цензура не завадили митцеві створювати масштабні й довершені проєкти. Він тонко відчував дух свого часу, розумів стиль і характер Києва, передбачав зміни, яких місту було не уникнути. У творчому доробку архітектора – близько 150 проєктів. Частина з них залишилася нереалізованою, деякі споруди втрачені, однак збережені будівлі й сьогодні розсипані коштовними перлинами по Києву та інших містах України.
За задумом Альошина: «Київ повинен бути білостінним із золотом. Трішечки золота в мереживах, добре вироблених історією, мереживах, покладених на прості гладенькі білі стіни. На цьому фоні київські темнолисті тополі будуть чудові».
Неокласицизм, необароко, конструктивізм, неороманський стиль – Альошин працював у всіх провідних архітектурних напрямах першої половини ХХ століття. Серед його робіт – «Будинок лікаря», Київський міський будинок вчителя, маєток Ковалевського в Липках, будинок Ольгинської жіночої гімназії, численні особняки та прибуткові будинки, а також відбудова Маріїнського палацу й Червоного корпусу університету імені Тараса Шевченка.
Головний архітектор Києва, професор, член Академії архітектури – працездатний, ініціативний, організований і вольовий, водночас людяний і артистичний, сміливий у непростих обставинах. Він мав непохитний авторитет серед фахівців і можновладців. Студенти, проходячи повз його будинок, дружно вигукували: «Хай живе академік архітектури Павло Федотович Альошин!»
Архітектурні шедеври великого зодчого пам’ятають революції й війни, тріумфи й втрати – у їхніх стінах відчувається подих історії та культури нашої країни.