ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ КНИГИ ТА АВТОРСЬКОГО ПРАВА – свято не з глибокої давнини, але з глибоким змістом. Це день, що запалює серця читачів і письменників по всьому світу – від гамірних книгарень Парижа до затишних бібліотек Києва. Усі, хто читає, пише, видає та поширює книги, засвідчують свою любов до друкованого слова. Книгарні гудуть, полиці ваблять новинками, відбуваються зустрічі з авторами, читання уривків з улюблених творів, різноманітні конкурси, акції на захист книги, фестивальні читання, розпродажі та безоплатні книжкові ініціативи.
У житті кожного є книга, яка з’явилася в потрібний момент і змінила нас. Книга, що озвучила наші думки краще, ніж ми самі; яку ми перечитували, підкреслюючи олівцем, хвилювалися над її сторінками й берегли, як талісман. Почуття, думки, звуки, запахи… У світі, що шаленіє від швидкості й стрімко змінюється, саме книга залишається незамінною – як глибина, тиша і розмова наодинці з давнім другом.
Із 2001 року у світі започатковано традицію обирати Всесвітню столицю книги. Місто-претендент має володіти розвиненою книжковою інфраструктурою – книгарнями, бібліотеками, читацькими клубами, виставками – та проводити активну й креативну популяризацію читання. Настане час, і українські міста також зможуть боротися за цей почесний титул.
Наразі ж у країні триває війна: знищено велику кількість бібліотек, книгарень і друкарень. Загарбники спалюють українські книги та витрачають мільйони на поширення російських видань, що насаджують викривлене, пропагандистське бачення історії. У цих умовах українська книга стала потужною зброєю – вона формує історичну свідомість, зміцнює національну ідентичність і забезпечує якісний зміст як противагу міфам, дезінформації та імперським наративам.
Цінуймо українську книгу, культуру, друковане слово та дбаймо про національну пам’ять!