Автор статті : Накалюжна О. І.,
бібліотекар бібліотеки КНУБА
Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає.
Леся Українка
У цю визначну дату ми підготували добірку цікавих фактів з життя видатної поетеси у різні періоди її життя.
Всесвітньо відома українська авторка, поетеса, драматург – новатор, критик, громадський діяч… Леся Українка, прийшла в цей світ 25 лютого 1871 року з ім’ям
Лариса Петрівна Косач, яке згодом змінила на псевдонім.
Псевдонім “Леся Українка” виник з ініціативи матері Поетеси – Олени Пчілки. За найпоширенішою версією, і мати, й донька мали на меті дати зрозуміти читачам львівського часопису “Зоря”, що авторка надісланих поезій – не з Галичини. Згідно з іншою версією, псевдонімом Олена Пчілка прагнула підкреслити справжню любов до Батьківщини – на відміну від поверхового “українофільства”. Можливо, вплинув і приклад брата Ольги Петрівни – Михайла Драгоманова, котрий іноді послуговувався псевдонімом “Українець”
До 5 класу Леся навчалася вдома, за програмою матері. Дівчина мала дивовижні здібності, навчилася читати у 4 роки та легко опанувала іноземні мови. Вона самостійно вивчила 11 мов, в тому числі латину і грецьку. Перекладала твори Гомера. Гюго, Гейне, Шекспіра. Написала загалом понад 100 власних віршів і 20 драм. Випустила три збірки.
Значний вплив на Лесю Українку, як на письменницю мала її неймовірна ерудиція та прекрасне знання західноєвропейської культури. Окрім деяких слов’янських мов ( української, російської, польської, болгарської) вона знала давньогрецьку й латинську мови, а також новочасні європейські мови – англійську, німецьку, французьку та італійську. Цими мовами Леся могла читати твори в оригіналі та робила переклади. У своїх літературознавчих роботах Леся Українка зі знанням справи писала про античну літературу, давала кваліфіковану характеристику філософським поглядам Платона та Августина Блаженного. Вона професіонально вела мову про культуру італійського Ренесансу та розглядала твори сучасниї їй європейських письменників та філософів. Писала Леся й про Фрідриха Ніцше.
Звертаючись до художньо-літературної творчості Лесі Українки, бачимо, що вона переважно використовувала сюжети, почерпнуті із західноєвропейських літератур. ЇЇ героями ставали стародавні грекі й римляни, Тристан та Ізольда, Дон Жуан, король шотландський Роберт Брюс, тощо.
Леся Українка фактично творила в західноєвропейському літературному контексті, наближаючи українську культуру до культур європейських народів.
Повне зібрання творів Лесі Українки становить 12 томів. Найперша збірка "На крилах пісень" побачила світ у березні 1893 року у Львові, за сприяння Івана Франка. Наклад книги становив лише 500 примірників
За словами Івана Франка, тендітна й ніжна Леся Українка була «єдиним мужчиною в нашому письменстві». Хоча сама поетеса себе не вважала гідною й нігтя Франка, оточення вважало її за надзвичайно сильну духом жінку
Ніколи вона не ходила у зманіжених панянках. У Лесиній кімнаті все було по-спартанськи: і натяку на рюшики та розкоші, відсутні навіть шпалери, просто побілені стіни – за її наполегливим побажанням, аби нічого не відволікало. Зранку холодна кава і… працювати. На стіні листівка із репродукцією “Сікстинської Мадонни” Рафаеля Санті. На журнальному столику – вишита скатертинка, виконана особисто Лесею; а також полтавський килимок, її власна тканка з Волині, дрібні єгипетські сувеніри, гербарії й валіза – мовчазний доказ мандрівного способу життя.
Леся Українка любила природу, обожнювала сама садити квіти. А вершина її творчості неймовірний твір «Лісова пісню». Цей твір про природу було написано лише за 12 днів!!!
Мало хто знає, що Леся неймовірно малювала. Її називали першою жінкою-мариністкою (малювала море) в нашому образотворчому мистецтві. Нажаль, збереглася лише одна її картина.
У 26 років в Ялті вона познайомилася з журналістом-білорусом Сергієм Мержинським, який як і вона боровся із туберкульозом. Навіть сьогодні ці хвороби вважаються тяжкими, а тоді були невиліковними. Батьки були проти стосунків дочки з смертельно хворим чоловіком, та Леся поїхала доглядати коханого. Хлопець помер у дівчини на руках. Після його смерті вона довго не знімала траурної одежі, незважаючи на офіційне подальше заміжжя. Її переживання лягли в основу поеми «Одержима».
Офіційний чоловік Климент Квітка був молодшим від Лесі на 9 років, хворів туберкульозом, не мав статків. Лесині батьки не сприйняли такого союзу, однак письменниця зреклася їхньої фінансової допомоги і вийшла заміж за Климента. . На життя поетеса змушена була заробляти сама: літературною працею чи приватними уроками. Важка хвороба Лесі не відступала, аби оплатити лікування дружини Климент Квітка поступово почав продавати усе, що нажив: від меблів до книжок Після смерті поетеси Климент прожив ще 40 років.
Климент Квітка зберіг записи, на яких можна почути голос поетеси. Вони дійшли до наших днів.
В останні роки життя очі Лесі змінили свій колір. Вони з темно–сірих стали насичено–блакитними. Це дуже дивувало знайомих поетеси. Про цей маловідомий факт згадує у листах її мати Олена Пчілка, яка була з дочкою до її останніх хвилин.
Леся лікувалася на Кавказі, вона дуже полюбила грузин, переконувала, що грузинська нація близька нам, українцям. Леся говорила тоді, що колись виникне федерація народів, в якій ми – українці – будемо особливо тісно пов’язані дружбою з грузинами. Ці слова особливо хвилюють тепер, коли так розквітла дружба між українським і грузинським народами.
Смерть наздогнала українську поетесу в Грузії, в 42 роки -19 липня 1913, в місті Сурамі, де вона лікувалась і жила деякий час . Похована Леся Українка на Байковому кладовищі в Києві.
Леся Українка ввела в українську мову такі слова, як «напровесні» та «промінь». А Олена Пчілка, мати Лесі, дала життя слову «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові прижилися також «переможець», «палкий» та інші слова.
Зараз в Україні не залишилось жодного нащадка Лесі Українки. У Швейцарії проживає Роберто Гааб – внучатий племінник, онук Лесиної сестри Оксани Косач-Шимановської, а в США мешкає Ольга Лютон-Петрова – онука Лесиної сестри Ізидори Косач-Борисової.
У Луцьку, біля В’їзної вежі замку Любарта, є дерево, яке іменують Лесиним ясеном. Воно одне з найстаріших дерев міста. Вважається, що саме під ним мала Леся написала свого першого вірша. Нині ж у місті вирішується проблема з деревом, адже воно аварійне й може впасти, зашкодивши перехожим.
Існує астероїд, названий на честь поетеси. Його повна назва – 2616 Леся (2616 Lesya). Це астероїд головного поясу, відкритий 28 серпня 1970 року. Життя Лесі Українки стало прикладом боротьби, а її зброя – це слово, саме воно засвідчило незламну силу духу такої тендітної і такої сильної Лесі.
Читайте твори Лесі Українки та черпайте мудрість та натхнення!
Нові й нові покоління прилучатимуться до запаленого Поетесою неповторного вогню Творчості, і нестимуть у світ вогонь своїх поезій. В цьому сенсі Ларису Косач-Квітку можна вважати Митцем ХХІ віку:
Інші будуть співці по мені,
Інші будуть лунати пісні,
Вільні, гучні, одважні та горді
Поєднаються в яснім акорді
І полинуть у ті небеса,
Де сіяє одвічна краса,
Там на їх обізветься луною
Пісня та, що не згине зо мною.
Інформація про державні заходи до 150-річчя з дня народження Лесі Українки:
Міністерство культури та інформаційної політики 10 лютого запустило сайт з нагоди 150-річчя від дня народження поетеси Лесі Українки та мистецький проєкт «Леся Українка: 150 імен».
На сайті 150imenlesi.org з’являтиметься інформацію про заходи, які з нагоди ювілею впродовж 2021 року відбуватимуться під егідою міністерства та Державного агентства з питань мистецтв та мистецької освіти:
«Наразі на сайті розміщена інформація про офіційне відкриття мистецького проєкту «Леся Українка. 150 імен» з нагоди ювілейного року Лариси Петрівни Косач-Квітки. Захід відбудеться у день народження поетеси 25 лютого в Українському домі і включатиме: експозицію, перформанс, змістовні дискусії на Радіо Леся та Косач Talks, а також презентацію першого повного нецензурованого видання творів Лесі Українки у 14 томах. Подію, яка стане справжнім культурно-медійним епіцентром, можна буде відвідати з дотриманням карантинних обмежень 25 лютого за запрошеннями, а з 26 лютого до 8 березня – вхід безкоштовний»
У грудні 2020 року Міністерство культури та інформаційної політики оголосило конкурси на створення документального фільму та роликів про Лесю Українку.
29 січня 2021 року президент України Володимир Зеленський підписав указ про відзначення ювілею письменниці на державному рівні.
21 січня 2021 року Національний банк України до дня народження Лесі Українки випустив срібну банкноту.
- Log in to post comments