Всеволод Кармазін-Каковський

До 115-річчя з дня народження

Будівничі Києва

Всеволод Кармазін-КаковськийВсеволод Кармазин-Каковський — мистецтвознавець, архітектор і графік. Народився 16 вересня 1898 року в українській родині в містечку Крестешти в околицях міста Ясси (Румунія). Середню освіту здобув у Польщі, де якийсь час жили його батьки, а потім в Україні. У 1917-1921 роках вивчав мистецтво і архітектуру в Одеській художній школі; 1931 року закінчив екстерном графічний відділ Одеського художнього інституту.

Будучи студентом, а потім молодим випускником, викладачем обстежував окремі пам'ятки народної архітектури Поділля, Київщини та Чернігівщини. Зібрані матеріали пізніше використав у статті „Маловідомі пам'ятники українського дерев'яного зодчества ХVІІ-ХVШ віків", опублікованій у журналі „Архітектура Радянської України" 1941 року.

У 30-х роках Кармазин-Каковський виконує архітектурні проекти для Нікітського (поблизу Ялти) та Київського ім. Фоміна (університетського) ботанічних садів, читає курс пейзажної архітектури в Харківському художньому інституті. У 1942 році він приїздить до Одеси, де працює в поновленому після окупації університеті до 1944 року.

Пізніше переїхав до Румунії і як уродженець цієї країни, Всеволод Кармазин-Каковський дістає право на постійне проживання. Маючи звання професора викладає курс архітектури у вищих школах Тймішори, Брашова, Ясс, водночас працює науковим співробітником Інституту історії та археології ім. А.Д.Ксенополя, займається проектною роботою в галузі ландшафтної архітектури. Серед його проектів - курортні зони румунського Чорноморського узбережжя, ботанічний сад Ясського університету - найбільший і найкращий у Румунії, тощо.

Професор виховав цілу плеяду українських і румунських архітекторів ландшафту, створив новий її напрям - віталізуючий пейзажизм, опублікував численні праці з цієї галузі багатьма європейськими мовами.

1978 року В.Кармазин-Каковський жив і працював в Італії, потім у Франції, Німеччині. Він читав лекції з історії українського мистецтва в Українському католицькому університеті ім. св.Климента Папи (УКУ) та Українській богословській семінарії в Римі, Українському вільному університеті в Мюнхені, співпрацював з іншими українськими дослідницькими інституціями на Заході - Науковим товариством ім.Шевченка, Могилянсько-Мазепинською Академією наук,Українським технічно-господарським інститутом.

Всеволод Кармазін-Каковський Українська народна архітектура Першою окремо виданою його працею з історії української архітектури стала книжка „Українська народна архітектура", яка побачила світ 1972 року у видавництві УКУ. Використавши давніші матеріали з України та доповнивши їх матеріалами з українських поселень Румунії, автор розглянув у ній архітектурні пам'ятки в поєднанні з оточенням, на тлі краєвиду, відзначаючи гармонію з довкіллям, гру світла і тіні в окремих частинах будівлі тощо. Це була спроба по-новому подивитися на українську народну архітектуру.

Всеволод Кармазін-Каковський Наступна велика праця В.Кармазина-Каковського на українську тематику - монографія „Мистецтво лемківської церкви", видана 1975 року так само вРимі. В основу її покладено багатющий матеріал, зібраний у Польщі ентузіастами й знавцями народного мистецтва за участю студентів, а також архів УКУ. Систематизувавши й проаналізувавши його, дослідник дав мистецьку оцінку не тільки церквам Лемківщини, а власне, всієї території колишньої Перемиської єпархії, що опинилася після другої світової війни в складі Польщі, тобто і Західної Бойківщини, і Перемищини та Ярославщини, і Любачівщини.
Останньою з опублікованих значних праць ученого була монографія „Архітектура бойківської церкви" http://www.derev.org.ua/biblio/articles/karmazyn_bojk.htm, що вийшла як видання Наукового товариства ім.Шевченка в Нью-Йорку у 1987 році.

Всеволод Кармазин-Каковський, який за значенням його творчого доробку належить до визначних українських мистецтвознавців, помер у Мюнхені 30 червня 1988 року.

Матеріали до покажчика праць В. Кармазина-Каковського та публікації про нього

Окремі видання

Arhitectura peisajul. - Brasov, 1955.- 588p.

Українська народна архітектура: Хати і дерев’яні церкви XVIII сторіччя. – Рим, 1972. – 54с.: іл.

Мистецтво лемківської церкви. – Рим: Український католицький університет ім. Климента Папи, 1975.
– (Праці Філософічно-гуманістичного факультету. – T.XII). – 308 с.: іл.

Peisijul estetic vitalizant. – Bucuresti: Editura Stiintifica, 1978. – 192c.: іл.

Архітектура бойківської церкви. – Нью-Йорк; Філядельфія; Т-во «Бойківщина»; 1987. – (Записки Наукового товариства ім. Шевченка. – Т204). – 223 с.: іл. На оправі книжки назва: Мистецтво бойківської церкви.

Статті, замітки, рецензії

Піч в с. Шпитьках на Київщині // Вісник Одеської комісії краєзнавства при Всеукраїнскій Академії Наук. – Ч.-2-3. – 1925.- С.188-193. – Окрема відбитка: Секція етнографічно-лінгвістична.

Маловідомі пам’ятники українського дерев’яного зодчества XVII-XVIII віків // Архітектура Радянської України. – 1941. - №3. – С.30-34.

Utilizarea factorior silvoterapeutici din natura // Academia RPR Instit. De studii Rom. – Sovietic^ Biblioteca analelor. – 31. – Bucuresti, 1957. – P.115-134.

Активное использование факторов ландшафта санаторного парка // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. – Москва, 1960. - №4. – С.355-360. – Підпис: В. Кармазину.

Форма деревьев как активная гигиеническая и лечебная сила природы // Государственный Никитский ботанический сад: Труды – T.XXXII: Сборник работ по дентологии и декоративному садоводству / Пер. З. Румунської. – Ялта, 1960. – С. 15-22. – Підпис: В.Я. Кармэзину, професор.

«Феєрверк» Г.Нарбута // Наша култура. – Варшава, 1962. – Ч.11(55). – С.10.

Художник-графік О.Пащенко // Наша культура . – 1963. – Ч.8(64). – С.8.- Підпис: проф. В. Кармазин.

Пейзажі в офортах [Вас. Мироненка]// Наша культура. – 1964. – Ч.12(80). – С.11.

Факторы пейзажотерапии на курортах // Вопросы курортологии, физиологической и лечебной физиологической культуры. – Москва, 1964. - №2. – С.164-169.

Ландшафти курортів: (До вивчення арборетумів і відкритих просторів як лікувальних факторів у ландшафтно-курортних секторах ботанічних садів) // Наукові праці Київського ботанічного саду ім. О.В. Фоміна. – Вип.27.: Ботанічні сади науці і народному господарству. – 1966. – С.84-89. – Підпис: В. Кармазін, В. Бежан.

Пам’ятка архітектури [Миколаївська церква у Вінниці] // Вінницька правда. – 1966 – 13 берез. - №60(11031). – С.4.

Пейзаж в ліногравюрах Пащенка, 1906-1963 // Український календар 1966. – Варшава, б.р. – С.165-166.

Українські ландшафтні архітектори // Наша культура. – 1967. – Ч.2.(106). – с.13-14.

Витализирующий пейзажизм – новое направление в ландшафтной тархитектуре // Зеленое строительство в Молдавии. – Кишинев, 1968. – С. 81-88.

Кам’янець-Подільський у гравюрах художника Збігнєва Гайха // Наша культура. – 1968. – Липень. - №7(123). – С. 7-8.

Мистецтво, зв'язане з Острозькою Академією // Український календар 1968. – Варшава, б.р. – С.264-269.

Зеоеный наряд Украины. – К.: Будівельник, 1968 // Строительство и архитектура. – 1969.- №8. – С.3 обкл.

Охоронити пам’ятник архітектури // Наше слово. – Варшава, 1969. - №23. – С.5. – Співавтор: Т.Маткович.

Першодрукар Святополк Фіола // Дукля.- Пряшків, 1969. - №3. – С.74-75.

Українознавча праця в Дербецені // Наше слово. – 1969. - №31(677). – З серп. – С.3.

Художник-графік Валентин Литвиненко // Нана культура. – 1969. - 8(136) – С. 8-9.

Георгій нарбут – ілюстратор // Дукля. – 1970. - №4. – С. 56-58.

Гурток дружби народів, заснований у Граєві в 1905 році // Наше слово. – 1970. – 26 квіт. - №17(7150. – С.3.

Зразок мистецтва української хати в Румунії // Український календар 1970. – Варшава, б.р. – С. 155-159.

Художник-графік Г.Нарбут // Шветлоц. – Новий Сад, 1970. – Ч.3. С.271-272.

Графіка Льва Геца // Наше слово . – 1971. – 4 квіт. - №14(764). – С.3.

Згадки сучасників про Лесю Українку // Наше слово. – 1971. – 21 лют. - №8(758). – С.3.

Історичний шлюб Тиміша // Український календар 1971. – Варшава, б.р. – С. 328-332.

Амвросій Жадаха як художник-графік і як людина // Наша культура. – 1972. – Ч.9(173). – С.14-15.

Взаємозв'язок архітектури з природою і довголіттям людей // Наша культура. – 1972. – Ч.2(166). – С.15.

Лев Гец: Посмертна згадка // Наше слово. – 1972. – 6 лют. - №6 (808). – С.4.

Філолог Юрій Кокотайла // Наше слово. – 1972. – 11 черв. - №24(826). – С.4.

Видатний архітектор і зодчий: [Про Д.Дяченка]// Наша культура. – 1973. - №5(181). – С.5.

Мистецтво української книги // Український календар 1973. – Варшава, б.р. – С. 257-265.

Про дані українсько-сербо-хорватські культурні зв'язки // Нова думка. – Вуковар, 1973. - №3. – С.39-40.

Відбудова Михайлівського Золотоверхого // Нова думка. – 1974 - №6. – С. 117-118.
Архітектор О.Вербицький: (до 100-річчя з дня народження) // Наша культура. – 1975. - №9(209). – С.3-4.

Капела бандуристок [з Ялтинського педучилища] // Наше слово. – 1975. – 31 серп. - №35(994). – С.7.

Спогади про Миколу Макаренка // Нотатки з мистецтва. – Зош. 15. – Філядельфія, 1975. – С.11-14.

Історик мистецтва:[Про С. Таранушенка]
// Наше слово. – 1977.- 2 жовт. - №40(1103). – С.4.

Народна самодіяльна капела бандуристок ім. С. Руданського Педагогічного училища на (sic) Ялти // Нова думка. – 1976. - №12. – С.69.

Спогад про Івана Білоконя // Наше слово. – 1976. – 11 січ. - №2(1013).- С.7.

Слов'янознавці і київський Ботанічний сад: З нагоди 25-річчя з дня смерті мого батька // Нова думка. - №13. – С.96-97.

Стефан Таранушенко // Нотатки з мистецтва. – Зош. 17. – 1977. – С. 23-25.

Амвросій Жадаха – митець історичного малярства // Нотатки з мистецтва. – Зош. 18. – 1978. – С.27-32.

Новая теоретическая работа по ландшафтной архитектуре [рец. На кн.: Родичкин И.Д. Человек, среда, отдых.- К.: Будівельник, 1977]// Строительство и архитектура. – 1978. - №7. – С.40.

Спогад про Фотія Красицького // Нотатки з мистецтва. – Зош. 20. – 1980. – С.31-34.

Дослідний інститут пейзажної архітектури (ДІПА) // Український технично-господарський інститут. Наукові записки. – T.XXIX. – Мюнхен, 1981-1983ю – С.26-64.

Юрій Нарбут // Нотатки з мистецтва . – Зош. 22. – 1982. – С.29-34.

Творчі зацікавлення Нарбута // Українські історики мистецтва про Юрія Нарбута і його школу: Ukreinische Kunsthistoriker uber Jurij Narbut und seine Schule. – Мюнхен, 1983. – С.5-21, 27-41. – (УВУ. Varia. - №25). – Текст паралельно укр. та нім мовами.

Граф Денис Галка-Ледовський // Українська думка. – Лондон, 1985. – 21 листоп.

Публікації про життя та діяльність

Гняздовський А. Графіка Всевлада Кармазина-Коковського // Наша культура. -1964. – Ч.12(80). – С.8.

Яринич В.М. Нові праці про українське мистецтво // Народна творчість та етнографія. – 1965. - №2. – С. 107.

Огляд праць В. Карамзина-Каковського з історії українського мистецтва.

Birka C., Tudose Jh. Peisagistica arborescenta vilizanta si lingevitatea uman // Revista Padurior. – Bucuresti? 1967/ - №3. – P.160-161.

Husar A. Arta si natura // Atenen. – Bacau, 1967. - №8. – P.16.

Колянчук О. Ювілей професора //Наша культура. – 1974. - №9. – С.12.
60-річчя творчої праці В. Карамзина-Каковського.

Білоконь С. Новий музей [В. Карамзина-Каковського в Яссах] // Молода гвардія. – 1976. - №48(1059). – С.3.
Про відкриття в університеті ім. А.і. Кузи в Яссах музейного пункту архітектури саногенних фітоландшафтів, де експонуються праці В. Карамзіна-Каковського.

Віднайдений фрагмент проекту // Наше слово. – 1977. – 20 бер. - №12(1075). – С.3.
Про виявлення фрагменту дипломного проекту В. Карамзіна-Каковського «Павільйон-вхід до парку «Лазенки у Варшаві».

Штелень В. Мистецтво активної гармонізації: В 65-ліття науково-мистецької діяльності проф. д-ра Всеволода Карамзина-Каковського) // Новий шлях. – Торонто, 1980. – 29 берез.
Про відкриту 17 серпня 1979 року в університетській залі Мюнхена персональну виставку графічних робіт В. Карамзіна-Каковського.

Chaux Raymond L’oveuvre du Professur Dr. V. Carmazini Cacovschi // Paysade actualities. Boulogne, 1988. – Octobre. - № 111. – P.49-51.

Штелень В. Всеволод Кармазин-Каковський – український учений історик мисецтва // Християнський голос. – Мюнхен, 1989. – 8 жовт. – Ч.41(2127). – С.4; 15 жовт. – Ч.42(2128). – С. 4; 22 жовт. – Ч.43(2129). – С.4.

Білоконь С. Карамзин-Каковський Всеволод // Мистецтво України: Біографічний довідник. – К.: «Українська енциклопедія» імені М.П. Бажана, 1997. – С.288.

Електронні скриньки бібліотеки, що знаходяться на поштових сервісах поза межею України, можуть не працювати з технічних причин.
Вибачте за незручності.

Дизайн інтер’єру, меблів та обладнання
Сергій Сьомка,
Євген Антонович

Дизайн інтер’єру, меблів та обладнання
Читати далі

Плеяда видатних науковців КНУБА

Видатні випускники КНУБА

Будівничі Києва

Календар України

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer