Всеволод Кармазін-Каковський

До 115-річчя з дня народження

Будівничі Києва

Всеволод Кармазін-КаковськийВсеволод Кармазин-Каковський — мистецтвознавець, архітектор і графік. Народився 16 вересня 1898 року в українській родині в містечку Крестешти в околицях міста Ясси (Румунія). Середню освіту здобув у Польщі, де якийсь час жили його батьки, а потім в Україні. У 1917-1921 роках вивчав мистецтво і архітектуру в Одеській художній школі; 1931 року закінчив екстерном графічний відділ Одеського художнього інституту.

Будучи студентом, а потім молодим випускником, викладачем обстежував окремі пам'ятки народної архітектури Поділля, Київщини та Чернігівщини. Зібрані матеріали пізніше використав у статті „Маловідомі пам'ятники українського дерев'яного зодчества ХVІІ-ХVШ віків", опублікованій у журналі „Архітектура Радянської України" 1941 року.

У 30-х роках Кармазин-Каковський виконує архітектурні проекти для Нікітського (поблизу Ялти) та Київського ім. Фоміна (університетського) ботанічних садів, читає курс пейзажної архітектури в Харківському художньому інституті. У 1942 році він приїздить до Одеси, де працює в поновленому після окупації університеті до 1944 року.

Пізніше переїхав до Румунії і як уродженець цієї країни, Всеволод Кармазин-Каковський дістає право на постійне проживання. Маючи звання професора викладає курс архітектури у вищих школах Тймішори, Брашова, Ясс, водночас працює науковим співробітником Інституту історії та археології ім. А.Д.Ксенополя, займається проектною роботою в галузі ландшафтної архітектури. Серед його проектів - курортні зони румунського Чорноморського узбережжя, ботанічний сад Ясського університету - найбільший і найкращий у Румунії, тощо.

Професор виховав цілу плеяду українських і румунських архітекторів ландшафту, створив новий її напрям - віталізуючий пейзажизм, опублікував численні праці з цієї галузі багатьма європейськими мовами.

1978 року В.Кармазин-Каковський жив і працював в Італії, потім у Франції, Німеччині. Він читав лекції з історії українського мистецтва в Українському католицькому університеті ім. св.Климента Папи (УКУ) та Українській богословській семінарії в Римі, Українському вільному університеті в Мюнхені, співпрацював з іншими українськими дослідницькими інституціями на Заході - Науковим товариством ім.Шевченка, Могилянсько-Мазепинською Академією наук,Українським технічно-господарським інститутом.

Всеволод Кармазін-Каковський Українська народна архітектура Першою окремо виданою його працею з історії української архітектури стала книжка „Українська народна архітектура", яка побачила світ 1972 року у видавництві УКУ. Використавши давніші матеріали з України та доповнивши їх матеріалами з українських поселень Румунії, автор розглянув у ній архітектурні пам'ятки в поєднанні з оточенням, на тлі краєвиду, відзначаючи гармонію з довкіллям, гру світла і тіні в окремих частинах будівлі тощо. Це була спроба по-новому подивитися на українську народну архітектуру.

Всеволод Кармазін-Каковський Наступна велика праця В.Кармазина-Каковського на українську тематику - монографія „Мистецтво лемківської церкви", видана 1975 року так само вРимі. В основу її покладено багатющий матеріал, зібраний у Польщі ентузіастами й знавцями народного мистецтва за участю студентів, а також архів УКУ. Систематизувавши й проаналізувавши його, дослідник дав мистецьку оцінку не тільки церквам Лемківщини, а власне, всієї території колишньої Перемиської єпархії, що опинилася після другої світової війни в складі Польщі, тобто і Західної Бойківщини, і Перемищини та Ярославщини, і Любачівщини.
Останньою з опублікованих значних праць ученого була монографія „Архітектура бойківської церкви" http://www.derev.org.ua/biblio/articles/karmazyn_bojk.htm, що вийшла як видання Наукового товариства ім.Шевченка в Нью-Йорку у 1987 році.

Всеволод Кармазин-Каковський, який за значенням його творчого доробку належить до визначних українських мистецтвознавців, помер у Мюнхені 30 червня 1988 року.

Матеріали до покажчика праць В. Кармазина-Каковського та публікації про нього

Окремі видання

Arhitectura peisajul. - Brasov, 1955.- 588p.

Українська народна архітектура: Хати і дерев’яні церкви XVIII сторіччя. – Рим, 1972. – 54с.: іл.

Мистецтво лемківської церкви. – Рим: Український католицький університет ім. Климента Папи, 1975.
– (Праці Філософічно-гуманістичного факультету. – T.XII). – 308 с.: іл.

Peisijul estetic vitalizant. – Bucuresti: Editura Stiintifica, 1978. – 192c.: іл.

Архітектура бойківської церкви. – Нью-Йорк; Філядельфія; Т-во «Бойківщина»; 1987. – (Записки Наукового товариства ім. Шевченка. – Т204). – 223 с.: іл. На оправі книжки назва: Мистецтво бойківської церкви.

Статті, замітки, рецензії

Піч в с. Шпитьках на Київщині // Вісник Одеської комісії краєзнавства при Всеукраїнскій Академії Наук. – Ч.-2-3. – 1925.- С.188-193. – Окрема відбитка: Секція етнографічно-лінгвістична.

Маловідомі пам’ятники українського дерев’яного зодчества XVII-XVIII віків // Архітектура Радянської України. – 1941. - №3. – С.30-34.

Utilizarea factorior silvoterapeutici din natura // Academia RPR Instit. De studii Rom. – Sovietic^ Biblioteca analelor. – 31. – Bucuresti, 1957. – P.115-134.

Активное использование факторов ландшафта санаторного парка // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. – Москва, 1960. - №4. – С.355-360. – Підпис: В. Кармазину.

Форма деревьев как активная гигиеническая и лечебная сила природы // Государственный Никитский ботанический сад: Труды – T.XXXII: Сборник работ по дентологии и декоративному садоводству / Пер. З. Румунської. – Ялта, 1960. – С. 15-22. – Підпис: В.Я. Кармэзину, професор.

«Феєрверк» Г.Нарбута // Наша култура. – Варшава, 1962. – Ч.11(55). – С.10.

Художник-графік О.Пащенко // Наша культура . – 1963. – Ч.8(64). – С.8.- Підпис: проф. В. Кармазин.

Пейзажі в офортах [Вас. Мироненка]// Наша культура. – 1964. – Ч.12(80). – С.11.

Факторы пейзажотерапии на курортах // Вопросы курортологии, физиологической и лечебной физиологической культуры. – Москва, 1964. - №2. – С.164-169.

Ландшафти курортів: (До вивчення арборетумів і відкритих просторів як лікувальних факторів у ландшафтно-курортних секторах ботанічних садів) // Наукові праці Київського ботанічного саду ім. О.В. Фоміна. – Вип.27.: Ботанічні сади науці і народному господарству. – 1966. – С.84-89. – Підпис: В. Кармазін, В. Бежан.

Пам’ятка архітектури [Миколаївська церква у Вінниці] // Вінницька правда. – 1966 – 13 берез. - №60(11031). – С.4.

Пейзаж в ліногравюрах Пащенка, 1906-1963 // Український календар 1966. – Варшава, б.р. – С.165-166.

Українські ландшафтні архітектори // Наша культура. – 1967. – Ч.2.(106). – с.13-14.

Витализирующий пейзажизм – новое направление в ландшафтной тархитектуре // Зеленое строительство в Молдавии. – Кишинев, 1968. – С. 81-88.

Кам’янець-Подільський у гравюрах художника Збігнєва Гайха // Наша культура. – 1968. – Липень. - №7(123). – С. 7-8.

Мистецтво, зв'язане з Острозькою Академією // Український календар 1968. – Варшава, б.р. – С.264-269.

Зеоеный наряд Украины. – К.: Будівельник, 1968 // Строительство и архитектура. – 1969.- №8. – С.3 обкл.

Охоронити пам’ятник архітектури // Наше слово. – Варшава, 1969. - №23. – С.5. – Співавтор: Т.Маткович.

Першодрукар Святополк Фіола // Дукля.- Пряшків, 1969. - №3. – С.74-75.

Українознавча праця в Дербецені // Наше слово. – 1969. - №31(677). – З серп. – С.3.

Художник-графік Валентин Литвиненко // Нана культура. – 1969. - 8(136) – С. 8-9.

Георгій нарбут – ілюстратор // Дукля. – 1970. - №4. – С. 56-58.

Гурток дружби народів, заснований у Граєві в 1905 році // Наше слово. – 1970. – 26 квіт. - №17(7150. – С.3.

Зразок мистецтва української хати в Румунії // Український календар 1970. – Варшава, б.р. – С. 155-159.

Художник-графік Г.Нарбут // Шветлоц. – Новий Сад, 1970. – Ч.3. С.271-272.

Графіка Льва Геца // Наше слово . – 1971. – 4 квіт. - №14(764). – С.3.

Згадки сучасників про Лесю Українку // Наше слово. – 1971. – 21 лют. - №8(758). – С.3.

Історичний шлюб Тиміша // Український календар 1971. – Варшава, б.р. – С. 328-332.

Амвросій Жадаха як художник-графік і як людина // Наша культура. – 1972. – Ч.9(173). – С.14-15.

Взаємозв'язок архітектури з природою і довголіттям людей // Наша культура. – 1972. – Ч.2(166). – С.15.

Лев Гец: Посмертна згадка // Наше слово. – 1972. – 6 лют. - №6 (808). – С.4.

Філолог Юрій Кокотайла // Наше слово. – 1972. – 11 черв. - №24(826). – С.4.

Видатний архітектор і зодчий: [Про Д.Дяченка]// Наша культура. – 1973. - №5(181). – С.5.

Мистецтво української книги // Український календар 1973. – Варшава, б.р. – С. 257-265.

Про дані українсько-сербо-хорватські культурні зв'язки // Нова думка. – Вуковар, 1973. - №3. – С.39-40.

Відбудова Михайлівського Золотоверхого // Нова думка. – 1974 - №6. – С. 117-118.
Архітектор О.Вербицький: (до 100-річчя з дня народження) // Наша культура. – 1975. - №9(209). – С.3-4.

Капела бандуристок [з Ялтинського педучилища] // Наше слово. – 1975. – 31 серп. - №35(994). – С.7.

Спогади про Миколу Макаренка // Нотатки з мистецтва. – Зош. 15. – Філядельфія, 1975. – С.11-14.

Історик мистецтва:[Про С. Таранушенка]
// Наше слово. – 1977.- 2 жовт. - №40(1103). – С.4.

Народна самодіяльна капела бандуристок ім. С. Руданського Педагогічного училища на (sic) Ялти // Нова думка. – 1976. - №12. – С.69.

Спогад про Івана Білоконя // Наше слово. – 1976. – 11 січ. - №2(1013).- С.7.

Слов'янознавці і київський Ботанічний сад: З нагоди 25-річчя з дня смерті мого батька // Нова думка. - №13. – С.96-97.

Стефан Таранушенко // Нотатки з мистецтва. – Зош. 17. – 1977. – С. 23-25.

Амвросій Жадаха – митець історичного малярства // Нотатки з мистецтва. – Зош. 18. – 1978. – С.27-32.

Новая теоретическая работа по ландшафтной архитектуре [рец. На кн.: Родичкин И.Д. Человек, среда, отдых.- К.: Будівельник, 1977]// Строительство и архитектура. – 1978. - №7. – С.40.

Спогад про Фотія Красицького // Нотатки з мистецтва. – Зош. 20. – 1980. – С.31-34.

Дослідний інститут пейзажної архітектури (ДІПА) // Український технично-господарський інститут. Наукові записки. – T.XXIX. – Мюнхен, 1981-1983ю – С.26-64.

Юрій Нарбут // Нотатки з мистецтва . – Зош. 22. – 1982. – С.29-34.

Творчі зацікавлення Нарбута // Українські історики мистецтва про Юрія Нарбута і його школу: Ukreinische Kunsthistoriker uber Jurij Narbut und seine Schule. – Мюнхен, 1983. – С.5-21, 27-41. – (УВУ. Varia. - №25). – Текст паралельно укр. та нім мовами.

Граф Денис Галка-Ледовський // Українська думка. – Лондон, 1985. – 21 листоп.

Публікації про життя та діяльність

Гняздовський А. Графіка Всевлада Кармазина-Коковського // Наша культура. -1964. – Ч.12(80). – С.8.

Яринич В.М. Нові праці про українське мистецтво // Народна творчість та етнографія. – 1965. - №2. – С. 107.

Огляд праць В. Карамзина-Каковського з історії українського мистецтва.

Birka C., Tudose Jh. Peisagistica arborescenta vilizanta si lingevitatea uman // Revista Padurior. – Bucuresti? 1967/ - №3. – P.160-161.

Husar A. Arta si natura // Atenen. – Bacau, 1967. - №8. – P.16.

Колянчук О. Ювілей професора //Наша культура. – 1974. - №9. – С.12.
60-річчя творчої праці В. Карамзина-Каковського.

Білоконь С. Новий музей [В. Карамзина-Каковського в Яссах] // Молода гвардія. – 1976. - №48(1059). – С.3.
Про відкриття в університеті ім. А.і. Кузи в Яссах музейного пункту архітектури саногенних фітоландшафтів, де експонуються праці В. Карамзіна-Каковського.

Віднайдений фрагмент проекту // Наше слово. – 1977. – 20 бер. - №12(1075). – С.3.
Про виявлення фрагменту дипломного проекту В. Карамзіна-Каковського «Павільйон-вхід до парку «Лазенки у Варшаві».

Штелень В. Мистецтво активної гармонізації: В 65-ліття науково-мистецької діяльності проф. д-ра Всеволода Карамзина-Каковського) // Новий шлях. – Торонто, 1980. – 29 берез.
Про відкриту 17 серпня 1979 року в університетській залі Мюнхена персональну виставку графічних робіт В. Карамзіна-Каковського.

Chaux Raymond L’oveuvre du Professur Dr. V. Carmazini Cacovschi // Paysade actualities. Boulogne, 1988. – Octobre. - № 111. – P.49-51.

Штелень В. Всеволод Кармазин-Каковський – український учений історик мисецтва // Християнський голос. – Мюнхен, 1989. – 8 жовт. – Ч.41(2127). – С.4; 15 жовт. – Ч.42(2128). – С. 4; 22 жовт. – Ч.43(2129). – С.4.

Білоконь С. Карамзин-Каковський Всеволод // Мистецтво України: Біографічний довідник. – К.: «Українська енциклопедія» імені М.П. Бажана, 1997. – С.288.

Електронні скриньки бібліотеки, що знаходяться на поштових сервісах поза межею України, можуть не працювати з технічних причин.
Вибачте за незручності.

Літературно-малярський дискурс творчості Богдана Лепкого

Гавдида Н.
Устремленность к творчеству
Читати далі

Плеяда видатних науковців КНУБА

Видатні випускники КНУБА

Будівничі Києва

Календар України

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer