Іван Драч – український поет-шістдесятник, перекладач, драматург, громадський і політичний діяч, перший голова Народного Руху України, Герой України. Його творчість стала важливою сторінкою української літератури другої половини ХХ століття, а громадська діяльність була пов’язана з боротьбою за національне відродження та незалежність України.

«Поезія Івана Драча у 60-ті роки стала таким свіжим вітром, який пробудив інтерес у багатьох не тільки до української поезії й української літератури, а ширше – взагалі до всього українського», – зазначав поет і видавець Іван Малкович.

Драч прийшов в українську літературу з новим поетичним мисленням, незвичними образами й метафорами, у яких відобразилися тривоги свого часу, роздуми про людину, відповідальність і долю України.

Іван Драч помер 19 червня 2018 року. Згідно з його волею, поета поховали в рідних Теліжинцях, поруч із могилою сина – лікаря за фахом. За свідченнями біографічних публікацій, він брав участь в роботах, пов’язаних із Чорнобильською катастрофою. Його життя обірвалося у 2009 році. Так в одному місці зійшлися дві родинні історії – митця, який осмислював Україну у своїх творах, і лікаря, чиє життя було пов’язане з допомогою людям.

Творча спадщина Івана Драча й сьогодні залишається важливою для всіх, хто цікавиться історією українського культурного й національного відродження. Його поезія спонукає замислитися над відповідальністю людини перед суспільством, силою слова та цінністю свободи.

Запрошуємо відкривати й перечитувати твори Івана Драча – поета, чия творчість стала частиною української літературної пам’яті.