Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – матері уста.
(І. Багряний)
21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови.
Свято запроваджене ЮНЕСКО у 1999 року на «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності».
Історія свята має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови. Відтоді, кожного року, цей день відзначають в країні як день мучеників. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.
Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Головні функції, що виконує мова – комунікативна, мислеформуюча, пізнавальна, емоційна, виразна тощо.
Cьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови.
За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння. Наша мова є рідною майже для 50 мільйонів чоловік.
Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, матері і бабусі співають колискові. Наш народ плаче та сміється рідною мовою.
Тож будемо разом шанувати, любити, піклуватись, захищати рідну мову, розкривати її велич і могутню силу для себе та наступних поколінь.