«Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів».
20 стаття Конституції України
23 серпня 2004 року Президент України підписав Указ «Про День Державного Прапора України».
Історія українського прапора віддзеркалює всю історію Української державності — з прадавніх часів і до сьогодні. Ритуальну символіку поєднання цих барв пов’язують ще з Великим переселенням народів, яке відбувалося 3000 років до н.е. Починаючи з часів хрещення Русі, ці кольори завжди були присутні на прапорах нашої держави різних століть. У тому варіанті, яким ми бачимо його нині, український прапор було піднято у Львові у червні 1848 року.
У 1918 році синьо-жовтий стяг мала і Українська Народна Республіка. Такий прапор використовувала Західноукраїнська Народна Республіка. У 1939 році Карпатська Україна проголосила незалежність та затвердила закон про прапор: «Барва державного прапора Карпатської України є синя і жовта, причому барва синя є горішня, а жовта долішня».
Український прапор змінив кілька кольорів, перш ніж прийти до звичного синьо-жовтого забарвлення − він був червоним, малиновим і червоно-синім. У 1918 році Центральна Рада на чолі з Грушевським затвердила нинішню гаму кольорів.
У СРСР це поєднання кольорів переслідувалося як небезпечний злочин. Під синьо-жовтим прапором відбулися три проголошення Української державності: 1917-го, 1941-го та 1990 року, три революції новітнього часу: «на граніті» та два Майдани, а сьогодні ведеться війна проти російського агресора на сході України і у Криму.
28 січня 1992 року Верховна Рада Україна офіційно затвердила синьо-жовтий прапор України як символ нової незалежної держави
Під час захисту Донецького аеропорту воїни-«кіборги», попри постійні обстріли, знов і знов вивішували прапор над будівлями. Синьо-жовтий стяг увесь цей час майорів навіть над диспетчерською вежею, аж поки ворог її не знищив. Нині двічі на рік цей стяг із Донецького летовища підіймають над військовою частиною у Кропивницькому.
У 2016 році українські альпіністи встановили наш прапор на вершині найвищого вулкана світу − Охос-дель-Саладо в Андах. Його висота − 6872 метри.
Китайська художниця Мао Мао у 1992 році попросила першого президента України Леоніда Кравчука поміняти розташування кольорів на прапорі. Таке поєднання, на думку Мао, символізувало біди для держави.
За однією із версій синій на прапорі символізує небо, а жовтий — колосся пшениці. За іншою, це символи двох головних стихій природи: води та вогню. З релігійного погляду, жовтий уособлює Творця, а блакитний — усе земне.
(Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик і мовознавець зі Львова Б. Якимович. На його думку, слово "хохол" монгольського походження і складається з двох частин: «хох» - синій, блакитний, небесний, «улу» (юлу) - жовтий.)
Серед прапорів слов’янських країн тільки український і боснійський не мають червоного кольору.
Нині синьо-жовтий прапор набув особливого значення. Він став прапором гідності і свободи, стягом,під яким захищають країну в російсько-українській війні, за який гинуть щодня наші воїни. Наразі він майорить у кожному місті й селі України, у різних куточках земної кулі, на різних континентах.