"Енциклопедія народу": як "Енеїда" Котляревського змінила українську мову

225 років із часу видання «Енеїди» Івана Котляревського


"Це поема, яка заклала нашу літературну мову.

Вона вражає своєю витонченістю у зображенні побуту та звичаїв різних суспільних верств української дійсності"

Віра Мелешко.

 

“Енеїда” Івана Котляревського - перша масштабна пам’ятка українського письменства, укладена розмовною українською мовою –  якою спілкувалися і яку розуміли абсолютна більшість мешканців України. Поема започаткувала становлення новочасної української літератури, її із захватом читали всі «від грамотного селянина до багатого пана». Іван Котляревський , перекладаючи Вергиліїву поему, розповів  про життя козаків, адже і сам був на військовій службі в Сіверському карабінерному полку, сформованому на базі декількох українських козацьких полків.  Аби не дуже віддалятися від задумів Вергілія, він назвав козаків троянцями, а їхнього ватажка – Енеєм.

Козацька тема завжди цікавила багатьох письменників, поетів, композиторів. Вже у першій половині XIX століття естафету Котляревського підхопили Григорій Квітка-Основ’яненко, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Левко Боровиковський, Амвросій Метлинський, Михайло Петренко, Тарас Шевченко, формуючи українську літературну мову на народну.
Цікаві  факти про "Енеїду" Івана Котляревського:

1.    У розвитку української літературної мови однією із ключових дат вважають 1798 рік. Саме тоді вперше вийшла друком "Енеїда"  Івана Котляревського. Він пов’язав поемою стару українську мову з новою. До публікації "Енеїду" поширювали серед української інтелігенції у рукописах. Повністю «Енеїда» вийшла в світ вже після смерті Котляревського, в 1842 році.

2.     Перше видання "Енеїди" вийшло без дозволу і відома Івана Котляревського. Зробив це за власні гроші конотопський поміщик Максим Парпура. Через це письменник своєрідно йому помстився і у третьому виданні описав Парпуру у пеклі.

3.    . "Енеїду" можна назвати енциклопедією українського народу. Вона зафіксувала все. За підрахунками дослідників у творі майже 7 000 слів. І ці слова означають предмети українського побуту. Тут і одяг, і взуття, і головні убори дівчини, заміжньої жінки, чоловіків. Тут тканини, меблювання, начиння. Тут продукти харчування, сільськогосподарські знаряддя, зброя, музичні інструменти. Згадані народні обряди, звичаї, танці, ігри, хвороби, гуляння, тощо.

4.    Твір написаний народною мовою. Автор вдається до фразеологізмів, нагромадження синонімів, жаргонізмів, народно-поетичних порівнянь. У поемі названі українські імена, згадуються назви міст тощо. Автор використовує макаронічну мову (автор  змішував слова та вислови з різних мов або переробляв їх на іноземний лад, щоб зімітувати мову чужинців)  та  вживає рідкісні чи й вигадані слова «під старовину» (наприклад джерегелі).
    
5.    В "Енеїді" побут та традиції зображені через пригоди козака Енея та троянців, що були прообразами козаків-запорожців. Поміщиків та феодалів Котляревський зобразив, як богів, що мали усі негативні риси цих верств – хабарництво, інтриганство, зневажливе ставлення до народу. Деякі з них допомагають Енею, інші – перешкоджають. Деталізація їхніх взаємин зберегла в літературі опис українських традицій.

6.    У творі органічно вжиті народні прислів'я, приказки, пісні. На щиті Енея Вулкан викував героїв українських казок (Телесика, Котигорошка, Івана-Царевича, змію, Жеретію). Царю Латину троянці дарують «килим-самольот», скатерть-самобранку, сап'янці-самоходи.

7.    У поемі названі професії, поширені в українському суспільстві: чумак, паромщик, канцелярист, суддя, піп, купець, шинкар, швець, кравець, коваль, косар, військовий. Автор змальовує предмети домашнього вжитку, хатній інтер'єр, вони свідчать про майстерність українця у всякому ремеслі.

8.    Прислів’я, приказки, які ввів Котляревський, живі і тепер. "Ледащо син – то батьків гріх", «Біда не по дерев’ях ходить, і хто ж її не скуштував?», « Біда біду, говорять, родить», « Заплутався, мов рибка в сітці», «Терявся в думах молодець», тощо.

9.    Запорізька Січ, гетьмани Сагайдачний і Дорошенко, битви під Полтавою і Бендерами, і ще віддаленіша монголо-татарська навала — автор стверджує неперервність національної історії від княжих часів до його сучасності.

10.    У бібліотеці французького полководця Наполеона Бонапарта був примірник "Енеїди" Івана Котляревського.

11.     Багато слів із "Енеїди" використовують і дотепер: муштра, муштрувати, армія, бомба, артикул, мундир, флот та інші.

12.     За  мотивами поеми Котляревського «Енеїда» поставлені опери, оперети,  вистави,  мюзикли, рок-опера, тощо.

13.    В 1991 році режисер Володимир Дахно зняв повнометражний мультфільм «Енеїда», створений за мотивами однойменної поеми Івана Котляревського на студії Укранімафільм.

14.    Полтавський історик Борис Тристанов уклав словник, в якому зібрав пояснення до застарілих та маловживаних слів з "Енеїди". Його можна переглянути в мережі Інтернет.

15.     Сьогодні у світових бібліотеках та приватних колекціях зберігається всього кілька примірників першодруків «Енеїди» 1798, 1808, 1809 та 1842 років. Найрідкіснішим виданням є першодрук 1798 року — окрім примірника в НБУВ, відомо лише про кілька інших примірників у найбільших бібліотеках та приватних колекціях світу. Менш рідкісним, однак не часто зустрінеться  видання 1809 року — воно наявне лише в кількох десятках найбільших бібліотек та приватних колекцій світу. Видання 1808 та 1842 року менш рідкісні й зберігаються в понад сотні великих бібліотек та приватних колекціях світу.

16.     2017 року у Національному Художньому Музеї України в Києві відбулася виставка «Проект Енеїда» — перша виставка, що зібрала  близько 200 визначних артефактів: ілюстрації, станковий живопис і графіку, театральні афіші, мультиплікацію, фото - та відеоматеріали, книжкові видання, які стосуються візуальних образів поеми Івана Котляревського, з приватних колекцій та 11 музеїв України.

17.    2020 року у виставковій залі Полтавського художнього музею (Галерея мистецтв) відбулася виставка «Ілюстрована Енеїда», де  було представлено більше 400 ілюстрацій, заставок і кінцівок до розділів «Енеїди»  художників, з книжкових видань 1903—1969 років. 

18.    «Енеїда» І.Котляревського переведена багатьма мовами народів світу: чеською, білоруською, болгарською, румунською, німецькою, англійською, польською, грузинською, есперанто, японською.

    “Енеїда” І.Котляревського ввійшла в золотий фонд не лише української, а й світової культури.  Україна та світ  й сьогодні з великим задоволенням читає “Енеїду” І.Котляревського, яка  органічно вплелася в українську та світову культуру. Вона живе разом з її автором, бо те, що служить народові, не вмирає.

І.П.Котляревський своєю талановитою “Енеїдою” довів, що козаки хотіли, вміли та  боролися за Волю, Віру, Землю, що козацька слава не вмерла і прийде час, коли вона відродиться по усій Україні. І час настав – незалежна,  волелюбна,  козацька  Україна впевнено  рухається демократичним шляхом.

"Енциклопедія народу": як "Енеїда" Котляревського змінила українську мову

"Енциклопедія народу": як "Енеїда" Котляревського змінила українську мову


"Енциклопедія народу": як "Енеїда" Котляревського змінила українську мову

"Енциклопедія народу": як "Енеїда" Котляревського змінила українську мову

"Енциклопедія народу": як "Енеїда" Котляревського змінила українську мову


"Енциклопедія народу": як "Енеїда" Котляревського змінила українську мову


"Енциклопедія народу": як "Енеїда" Котляревського змінила українську мову

"Енциклопедія народу": як "Енеїда" Котляревського змінила українську мову


Запрошуємо до бібліотеки КНУБА , для  більш детального ознайомлення поемою «Енеїда» та з іншими  творами Івана Котляревського.