8 вересня – Міжнародний день грамотності

Щороку, 8 вересня, світ відзначає Міжнародний день грамотності, започаткований ЮНЕСКО у 1966 році.

Цей день нагадує, що вміння читати й писати – це не просто навичка, а ключ до свободи, рівних можливостей, знань і гідного майбутнього.

Україна має чим пишатися: рівень грамотності дорослого населення становить 99,8 %, що є одним із найвищих показників у світі. Та справжня грамотність починається з любові до рідної мови, поваги до слова та відповідального ставлення до його вживання.

Сьогодні грамотність охоплює не лише мову, а й уміння знаходити, аналізувати, перевіряти та відповідально використовувати інформацію.

А найкращий спосіб її вдосконалювати – читати, писати, цікавитися мовою та не боятися перевіряти себе. Як писав Борис Антоненко-Давидович: «Що культурнішою є людина, то розвиненішою є її мова».

Тож читайте класику й сучасну літературу, пишіть щодня, перевіряйте себе та дбайте про чистоту мовлення. Адже грамотність – це не лише знання правил. Це повага до себе, до інших і до своєї країни. Це інвестиція у власний розвиток, яка ніколи не знецінюється.

Бути грамотним – означає бути вільним.

Бережімо силу українського слова й пам’ятаймо: саме зі слова, знань і культури починається наше майбутнє.

Розпочався новий навчальний рік, а отже, саме час зазирнути в минуле й дізнатися, яким бачили шкільне будівництво Києва 90 років тому.

Тож сьогодні рубрика «Ретро-новини» пропонує познайомитися з публікацією 1936 року в журналі «Соціалістичний Київ» № 2.

У статті «Вище якість шкільного будівництва» автор С. Маркович розповідає про нечуваний і грандіозний розмах шкільного будівництва в Києві у 1935-1936 роках. На початок нового навчального року 1936-го діти столиці повинні були отримати 33 нові школи, збудовані за останнім словом техніки.

Велика увага приділялася вибору ділянки для будівництва школи: враховувалися її розміри, оточення, ґрунтові умови, а також розташування відносно житлових будинків та іншої інфраструктури.

Важливими питаннями були розроблення генерального плану шкільної садиби та безпосередньо проєкту школи. Чимало суперечок викликали ширина коридорів, облаштування лабораторій і кабінетів «живої природи». Цікавими були рішення щодо встановлення в школах фонтанчиків для питної води, а також використання віконних фрамуг замість кватирок для провітрювання класів.

Розглядалася й проблема перевантаженості гардеробних та можливості використання стінних шаф. Усі ці та інші питання планувалося винести на широке громадське обговорення, аби під час шкільного будівництва 1936 року усунути недоліки попередніх років.

Цікавить, яким було шкільне будівництво Києва?

Запрошуємо до читального залу бібліотеки (архітектурний корпус, 3 поверх, к.310).

Запрошуємо вас на наші вже традиційні екскурсії бібліотекою.

Ви дізнаєтеся:
🔹 про фонди та електронні ресурси;
🔹 про те, як знайти потрібну книгу чи інформацію;
🔹 про ресурси та можливості бібліотеки;
🔹 про послуги та простори для навчання й відпочинку, якими ви можете користуватися.

А головне – допоможемо зрозуміти, як зробити бібліотеку своїм помічником.

Особливо запрошуємо наших першокурсників – давайте знайомитися!

Записатися на екскурсію можна за телефоном: +38 096 531 79 69

або особисто завітати у каб. 7717 (лабораторний корпус, 7 поверх)

І тих, хто вперше переступає його поріг, і тих, для кого він уже став рідним.

Бажаємо вам цікавого й насиченого навчального року, натхнення, успіхів у навчанні, сміливих ідей, нових знайомств та здійснення задумів. Нехай кожен день в університеті приносить нові знання, досвід і приємні моменти!

А ми теж будемо поруч – щоб допомагати знаходити потрібну інформацію, відкривати нові джерела знань і просто створювати простір, у якому хочеться навчатися та творити.

Адже бібліотека – це більше, ніж книги.

Це простір знань, ідей, натхнення та нових можливостей.

Нехай навчальний рік почнеться з бібліотеки!

Минають роки й десятиліття, змінюються покоління, але інтерес до постаті Івана Франка та його творчої спадщини не втрачає актуальності. 27 серпня виповнюється 170 років з дня його народження.

Іван Франко – письменник, поет, учений, публіцист, перекладач і громадсько-політичний діяч. Його називали «академією в одній особі». Франко володів 14 мовами, перекладав твори близько 200 авторів. У 1893 році у Відні він захистив докторську дисертацію з філософії. За понад 40 років творчої праці Франко створив близько 6000 творів, працюючи в різних літературних і наукових жанрах.

Його життя було сповнене труднощів: арештів, переслідувань, матеріальних проблем і тяжкої хвороби. Попри погіршення стану здоров’я, Франко продовжував працювати. В останні роки життя, коли його права рука була паралізована, він писав лівою рукою або диктував свої твори.

Окремі рядки Франка й сьогодні привертають увагу своєю актуальністю. У поемі «Великі роковини», написаній 1898 року, він закликав:

«Мовиш: “Нині інші війни”. Ну, то іншу зброю куй, Ум гостри, насталюй волю, Лиш воюй, а не тоскуй! Лиш борися, не мирися, Радше впадь, а сил не трать, Гордо стій і не корися, Хоч пропадь, але не зрадь!»

Спадщина Івана Франка – це тисячі творів, наукових праць, перекладів і публіцистичних текстів, які й сьогодні залишаються важливою частиною української культури. предметом вивчення та переосмислення.

24 серпня Україна відзначає 35-ту річницю незалежності!

Незалежність – це не лише дата в календарі. Це шлях, який український народ проходить крізь покоління. Це наша мова, культура, історія, пам’ять і право самим творити своє майбутнє.

Сьогодні незалежність України виборюється на полі бою. Вона оплачена життями захисників і захисниць, які мужньо боронять нашу землю, свободу та право бути собою. Вона – у щоденній хвилині мовчання о дев’ятій ранку, у тиші, що об’єднує мільйони українців у скорботі, вдячності та світлій пам’яті про тих, хто віддав життя за нашу свободу.

Незалежність живе в українській книзі та рідному слові, у науці й освіті, у мистецтві та культурі, в архітектурі наших міст і пам’ятках, які зберігають історію народу. Вона у бібліотеках, де з покоління в покоління передаються знання; у студентських аудиторіях, де формується нове покоління українців; у творчості тих, хто вже сьогодні проєктує майбутнє України.

Попри біль, втрати й випробування українська нація міцніє. Гартується наш характер, формується покоління людей, які знають справжню ціну свободи, гідності та миру.

Ми віримо, що над вільною, суверенною та незалежною Україною завжди буде майорить синьо-жовтий прапор.

Слава Україні!

23 серпня – День Державного Прапора України!

Синьо-жовтий стяг – символ нашої держави, свободи, гідності, єдності та незламності українського народу.

Його історія сягає глибини століть. Синій і жовтий кольори мають давню традицію та поступово утвердилися як національні символи України. Сьогодні український Прапор знають і шанують у всьому світі – він майорить на міжнародних аренах, найвищих вершинах, у різних куточках планети та всюди, де звучить голос України.

Він поруч із нашими захисниками на їхніх шевронах, над звільненими містами й селами, у руках тих, хто бореться за свободу та незалежність нашої держави.

Прапор України – це наша пам’ять, наша сила і наша віра в Перемогу.

Нехай синьо-жовтий стяг завжди гордо майорить над вільною, незалежною та мирною Україною! 💙💛

Повномасштабна війна змінила їх звичний ритм життя: плани, міста, маршрути, навчання й навіть уявлення про майбутнє. Але вона не змогла забрати найголовнішого – прагнення жити, розвиватися, творити та бути частиною позитивних змін.

Українська молодь сьогодні – це відповідальність, сміливість, небайдужість, віра в свободу та демократичні цінності. Саме з маленьких щоденних рішень, наполегливої праці, взаємної підтримки та готовності діяти народжуються великі зміни.

Молоді, яскраві, талановиті й перспективні, щиро вітаємо вас зі святом!

Нехай вистачає сил і натхнення втілювати найсміливіші ідеї, навчатися, відкривати нові можливості та впевнено рухатися до своїх цілей. Бережіть себе, не втрачайте віри, мрійте, творіть і пам’ятайте: саме ви – майбутнє України, яке твориться вже сьогодні.

9 серпня в Україні відзначають День будівельника – професійне свято людей, чия праця є основою розвитку держави, її відновлення та майбутнього.

Від початку повномасштабного вторгнення професія будівельника набула особливого значення. Сьогодні фахівці галузі не лише відбудовують житлові будинки, школи, лікарні та об’єкти інфраструктури, а й повертають громадам безпечний простір для життя, відновлюють міста й села, допомагають країні впевнено рухатися вперед. Їхня праця стала символом стійкості, відповідальності та незламного прагнення України до відродження.

Сучасне будівництво поєднує інноваційні технології, енергоефективні рішення, екологічні матеріали, цифрове проєктування та концепції «розумних міст». Саме тому розвиток будівельної галузі нерозривно пов’язаний із наукою, освітою та постійним професійним удосконаленням.

Бібліотека КНУБА щиро вітає будівельну спільноту із професійним святом! Нехай ваша праця й надалі сприяє відбудові України, створенню сучасного, безпечного та комфортного середовища для майбутніх поколінь.

Саме ви перетворюєте виклики на нові можливості, а руйнування – на відродження.

Шановні користувачі!

Навчальний рік фінішує, тож саме час повернути книги до бібліотеки.

Не відкладайте на потім, пам’ятайте: вчасно повернена книга – це можливість для інших отримати потрібне видання без затримок.

Обхідні листи ви можете підписати на Абонементі (головний корпус, 2 поверх, к. 254).

Дякуємо, що протягом року ви були разом із нами: читали, досліджували, навчалися, відкривали нові світи та просто відпочивали.

Бажаємо успішного завершення сесії, гарного літа та завжди чекаємо у бібліотеці!

Ваша Бібліотека КНУБА