Категорія: Новини

Чорнобильські дзвони у душах гудуть…
Чорнобиль! На сполох давно вже не б’ють…
У вічність пішли молодими герої…
О світе, благаю, хоч їх не забудь!
Іван Редчиць

26 квітня 1986 року над квітучим Поліссям у нічне небо здійнявся зловісний вогонь радіаційного вибуху на Чорнобильській АЕС. Цей день назавжди змінив долі сотень тисяч людей – розділив їхнє життя на «до» і «після», сколихнувши весь світ. Відтоді в життя мільйонів увійшли слова: радіація, зона, ліквідатор, відселення…

«Чорнобиль» – це мука і трагедія, подвиг і безсилля, пам’ять і нестерпний біль. Він промовляє тисячами голосів: ліквідаторів, які пішли з життя, борючись із тяжкими хворобами; очевидців трагедії; вимушених переселенців із найближчих сіл; дітей – жертв радіації. Це мальовничий, давній поліський край, убитий радіацією, – край культурного, природного й мистецького спустошення, знищення вікових традицій і побуту.

Гіркі чорнобильські дзвони не стихають уже 40 років. Ліквідатори, переселенці, люди з інвалідністю, дорослі й діти – навіть ті, що народилися після аварії, – і досі змушені пити гірку полинову чашу її наслідків. Спогади пронизують серце болем, застерігають і нагадують про тих, кого катастрофа забрала одразу, і про тих, чиї життя вона зруйнувала згодом. Пам’ять не терпить фальші чи показухи – ми пропускаємо Чорнобиль крізь серце, осмислюючи його як трагедію людських доль і як один із найстрашніших злочинів радянської системи.

Вічна шана й низький уклін героям, які, попри невідомість і смертельну небезпеку, ціною власного життя та здоров’я стали на захист людства.
Прийде час, і світ побачить Чорнобиль не лише як територію трагедії, а й як простір історії та культури України, що потребує глибокого осмислення, збереження й відповідальності. Відкриється новий, важливий вимір історії зони відчуження.

Україна пам’ятає. Україна цінує. Україна дбає.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ КНИГИ ТА АВТОРСЬКОГО ПРАВА – свято не з глибокої давнини, але з глибоким змістом. Це день, що запалює серця читачів і письменників по всьому світу – від гамірних книгарень Парижа до затишних бібліотек Києва. Усі, хто читає, пише, видає та поширює книги, засвідчують свою любов до друкованого слова. Книгарні гудуть, полиці ваблять новинками, відбуваються зустрічі з авторами, читання уривків з улюблених творів, різноманітні конкурси, акції на захист книги, фестивальні читання, розпродажі та безоплатні книжкові ініціативи.

У житті кожного є книга, яка з’явилася в потрібний момент і змінила нас. Книга, що озвучила наші думки краще, ніж ми самі; яку ми перечитували, підкреслюючи олівцем, хвилювалися над її сторінками й берегли, як талісман. Почуття, думки, звуки, запахи… У світі, що шаленіє від швидкості й стрімко змінюється, саме книга залишається незамінною – як глибина, тиша і розмова наодинці з давнім другом.

Із 2001 року у світі започатковано традицію обирати Всесвітню столицю книги. Місто-претендент має володіти розвиненою книжковою інфраструктурою – книгарнями, бібліотеками, читацькими клубами, виставками – та проводити активну й креативну популяризацію читання. Настане час, і українські міста також зможуть боротися за цей почесний титул.

Наразі ж у країні триває війна: знищено велику кількість бібліотек, книгарень і друкарень. Загарбники спалюють українські книги та витрачають мільйони на поширення російських видань, що насаджують викривлене, пропагандистське бачення історії. У цих умовах українська книга стала потужною зброєю – вона формує історичну свідомість, зміцнює національну ідентичність і забезпечує якісний зміст як противагу міфам, дезінформації та імперським наративам.

Цінуймо українську книгу, культуру, друковане слово та дбаймо про національну пам’ять!

Бібліотека рада повідомити, що Київський національний університет будівництва і архітектури отримав розширений доступ до освітніх ліцензій на програмні продукти компанії Autodesk. Відтепер студенти можуть безкоштовно використовувати професійні інструменти для проєктування, дизайну та інженерії.

На комп’ютерах бібліотеки вже встановлені та готові до роботи ліцензійні версії софту:

✓ AutoCAD –2D та 3D креслення;
✓ Maya –3D моделювання та анімації.

Програмне забезпечення доступне в читальних залах бібліотеки:

✓ к. 343 (головний корпус, 3 поверх)
✓ к.310 (архітектурний корпус, 3 поверх)

Також ви можете отримати ліцензії на інші продукти Autodesk для власного ПК. Для цього потрібно:

1. Перейти за посиланням та заповнити форму;
2. Очікувати на підтвердження та інструкції з активації на вашу електронну адресу.

Важливо: Освітні ліцензії призначені виключно для навчальних та наукових цілей. Комерційне використання програм заборонено!

Не втрачайте можливість опанувати найкращий світовий софт вже зараз!

Переглянути інформаційний бюлетень можна по посиланню:

Передплата електронні видання 2026.pdf

Переглянути інформаційний бюлетень можна по посиланню:

Передплата І півріч. 2026_0.pdf 

Бібліотека КНУБА отримала офіційний доступ до сервісу ІДС БУДСТАНДАРТ Online!

Онлайн-ресурс містить:

🔹 актуальні редакції нормативних документів
🔹 повну достовірність – відповідність офіційним друкованим виданням
🔹 зручний та швидкий пошук
🔹 покажчики чинних документів
🔹 тематичні каталоги
🔹 доступність ресурсу

Запрошуємо всіх зацікавлених долучитися до нових можливостей для навчання, наукової та професійної діяльності.

Скористатися робочими місцями ви можете у каб. 440 (головний корпус, 4 поверх) та каб. 7715, 7719 (лабораторний корпус, 7 поверх).

За детальною інформацією звертайтеся до бібліотеки!

Він не зводив храмів, але дарував їм нове життя у фарбах. Не проєктував міста, проте передавав їхню душу у власних творах – пам’яті, закарбованій у кольорах, лініях і світлі. Видатний український художник зі світовим ім’ям, архітектор, графік, педагог і патріот – Юрій Іванович Химич.
Народжений у Кам’янці-Подільському, 12 квітня 1928 року, митець пройшов шлях від студента архітектурного факультету до професора і визнаного майстра архітектурного пейзажу. Навчався у Київському будівельному інституті (КНУБА), де згодом викладав, виховуючи нове покоління художників і архітекторів. Та головною його школою завжди залишалося життя – дорога, подорожі, спостереження. Акварель і гуаш стали способом його спілкування зі світом: із кожної мандрівки він повертався з новими роботами й мозолями на руках.
У часи, коли нищилися храми й стиралася історична пам’ять народу, він уперто продовжував оспівувати архітектуру старовинних міст, пам’ятки зодчества, красу й духовність соборів, мечетей, костелів. Не з протесту – з любові. Його творчість стала тихим, але потужним спротивом забуттю. Жодні віяння, течії чи коливання політичної погоди не змогли знищити в ньому художника – Химич любив архітектуру і малював її.
Він працював із натури – швидко, точно, без права на помилку. Як анатом знає людське тіло, так і митець «бачив» конструкцію кожної споруди зсередини. Творив на всьому, що було під рукою: від картону до зворотів афіш. І залишив нащадкам безцінний скарб – унікальний візуальний образ України.
Тисячі картин великого майстра зберігаються в музеях і приватних колекціях різних країн. Але найважливіше – вони залишаються живою пам’яттю тисячолітньої історії нашої держави, яку Юрій Химич бачив, любив і зберіг для нащадків.

Історична пам’ять українського народу поступово відроджується, відкриваючи нові сторінки нашого державотворення. Однією з найважливіших пам’яток політичної думки є Конституція Пилипа Орлика, укладена 5 квітня 1710 року, задовго до появи більшості європейських конституцій.

Документ під назвою «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького» став одним із перших писаних політико-правових актів, що визначав засади організації української держави. Його було створено латинською та староукраїнською мовами як договір між гетьманом, козацькою старшиною та Військом Запорозьким. Конституція складалася з преамбули, 16 статей і присяги гетьмана.

У преамбулі чітко задекларовано прагнення до незалежності від Московії, яка порушила попередні домовленості щодо автономії Козацької держави. Основний текст документа окреслював ключові принципи розвитку держави: територіальну цілісність, об’єднання українських земель, незалежність церкви, справедливу податкову систему, розвиток торгівлі та захист прав різних верств населення – від козаків до вдів і сиріт.

Особливу увагу приділено формі правління. Конституція передбачала обмеження влади гетьмана та створення виборного органу – Ради, яка виконувала законодавчі й контрольні функції. Такий підхід закладав основи колегіального управління та наближав політичну систему до демократичних стандартів.

У документі також утверджується поняття «вільного народу» – спільноти, що має право на самоврядування. Це свідчить про високий рівень політичної культури тогочасного українського суспільства.

Конституція Пилипа Орлика стала важливим етапом у розвитку європейських демократичних традицій. Її ідеї не втратили актуальності й сьогодні. У сучасних умовах Україна знову відстоює свою незалежність і продовжує рух до європейської спільноти, спираючись на багатовіковий досвід боротьби за свободу та державність.

Українська класична література – це духовна опора народу, його історія, пам’ять і голос, який не втрачає сили навіть у часи сучасної війни. Твори письменників продовжують надихати, об’єднувати й нагадувати про цінності свободи, гідності та незламності.

Пропонуємо добірку творів, що у 2025 році відзначають важливі ювілеї:

• 840 років «Слову о полку Ігоревім» – видатна пам’ятка давньої української літератури, що відображає героїзм і світогляд Київської Русі.

• 190 років п’єсі Г. Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці» – соціально-побутова комедія про кохання, сімейні стосунки та людське щастя.

• 180 років першому виданню «Кобзаря» Тараса Шевченка – книжці, що стала символом національної гідності й боротьби за свободу.

• 150 років роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – масштабна епопея про долю українського селянства.

• 125 років п’єсі Івана Карпенка-Карого «Хазяїн» – сатиричний твір про владу грошей та моральні виклики нової буржуазії.

• 115 років поемі Лесі Українки «Бояриня» – драматичній історії про національну гідність і жіночу силу в часи Руїни.

• 75 років роману Івана Багряного «Сад Гетсиманський» – потужному свідченню про злочини тоталітарного сталінського режиму.

• 55 років роману Павла Загребельного «Роксолана» – твору про постать жінки, що вплинула на хід історії.

• 55 років збірці Василя Стуса «Зимові дерева» – книзі, що стала символом духовної стійкості поета й народу.

• 45 років роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» – історії кохання, переплетеної з боротьбою українців за свободу.

Українська література продовжує надихати, об’єднувати та підтримувати нас у часи випробувань.

#БібліотекаКНУБА

#КНУБА

ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ – це могутня єдність усіх родів військ: Повітряних, Військово-морських та Сухопутних. Це сила зброї й духу, наш щит і меч.

В окопах і бліндажах, у танках і БМП, на морських хвилях і у небі, за комп’ютерами й у смартфонах – скрізь триває боротьба за свободу та незалежність. Воїни ЗСУ довели світу: українці вміють захищати свої цінності, розуміють виклики сучасної війни та змінюють уявлення про силу й стійкість держави. Вони вписують нову сторінку історії, стаючи символами мужності, честі й незламності, якими захоплюється весь світ.

Шановні воїни, захисники України!

Дякуємо вам за відвагу, самопожертву, незламний дух і патріотизм. Ви даруєте нам віру у світле майбутнє та впевненість у Перемозі.

Слава ЗСУ! Слава Україні!