СЛОВО ШЕВЧЕНКА СЬОГОДНІ

«Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!»
Тарас Шевченко

    9 березня 2024 року українці вшановують 210-річницю з дня народження легендарної постаті національної культури, духовного батька національної ідеї – Тараса ШЕВЧЕНКА. У цей знаковий для українців день згадуємо великого українського поета, письменника, художника, громадського діяча, філософа, політика, фольклориста, етнографа, історика, музиканта. Що хотів зробити Тарас Шевченко в Україні, що він встиг втілити і що ми маємо робити для продовження його справи.


       Шевченко – явище унікальне і універсальне – це особливий генотип культури нашої країни. Пройшовши шлях від кріпака до бомонду – кріпосний став бажаним гостем у салонах вищого світу, шлях від сільського хлопця до студента, котрий обідав у міністра освіти. Тарас був художником, який мав найдорожчі малярні інструменти в Європі і поетом – пророком, який став українським національним героєм. Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна.


З часів царської Росії – СРСР твори Шевченка забороняли й цензурували, нинішні російські варвари вилучають їх із книгозбірень на окупованих територіях, бо теж бояться його слова. Тарас Григорович і нині воює за нашу славну Україну проти одвічного ворога, й сьогодні здійснює святу роботу заради воскресіння людини зокрема, й України в цілому. Його слова: «Боріться – поборете, Вам Бог допомагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!», викарбувані у серці кожного патріота. Кобзар завжди буде символом боротьби українців за свою державність, бо у своїх творах залишив нащадкам важливі дороговкази, що надихають та допомагають боротися за Україну:


«Вогонь запеклих не палить»
«І на оновленій землі врага не буде, супостата,
а буде син і буде мати,
і будуть люди на землі.»
«Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем’я люте,
в останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.»
«Наша дума, наша пісня не помре, не загине.
Ось де, люди, наша слава, слава України!»
«Не вмирає душа наша, не вмирає воля,
й неситий не виоре на дні моря поле.»
«Любіться, чорнобриві, та не з москалями,
бо москалі – чужі люди, роблять лихо з вами.»

«В своїй хаті своя й правда і сила, і воля.»
«І возвеличимо на диво і розум наш, і наш язик!»