У світі існує понад сім тисяч мов, кожна з яких неповторна. Але щороку, 8 травня, у День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, людство промовляє особливою мовою, зрозумілою кожному – мовою болю, поваги та вдячності. Це мова сліз, мовчання і глибокої поваги до мільйонів полеглих у горнилі Другої світової війни. Цього дня ми не просто згадуємо – ми єднаємося серцями, віддаючи шану тим, хто виборов свободу у ХХ столітті.
На жаль, уроки історії залишаються невивченими для багатьох. І сьогодні, через 80 років, українські захисники знову тримають оборону заради незалежності, миру та майбутнього. Вони борються не лише за землю, а за право бути вільними, за цінності, що колись об’єднали світ у боротьбі зі злом.
Українці добре знають, що таке війна. Ми пам’ятаємо її трагедію і знаємо її ціну. Але ми також знаємо, що лише єдність, повага до минулого і відповідальність перед прийдешніми поколіннями приведуть до перемоги.
Ми сильні, бо пам’ятаємо. Ми вільні, бо боремось. Ми нескорені, бо в серці Україна.
Слава Україні! Героям слава!