Чорнобильська катастрофа – світова прем’єра апокаліпсису ХХ століття

Цей дощ - як душ. Цей день такий ласкавий.

Сади цвітуть. В березах бродить сік.

Це солов"їна опера, Ла Скала! Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.

Ліна Костенко

 

Вночі 26 квітня 1986 року, на Чорнобильській атомній електростанції пролунало два вибухи. Спалахнув реактор, у якому в той час знаходилося близько 200 т урану. Крізь зруйновану обшивку радіоактивні речовини вирвалися назовні, отруюючи усе живе навколо…

Півтора тижня , уся країна та світ, з острахом спостерігали, як палає Чорнобильська зона. Пожежу вдалося приборкати на десятий день, завдяки героїзму близько 240 тисяч рятувальників. Перші пожежники не мали спеціальних засобів захисту, тому отримали смертельні дози радіації. Але саме завдяки цим людям вдалося запобігти вогневому вибуху, що міг відбутися, якби реактор продовжував палати. Навіть після того, як пожежу погасили, реактор ще кілька тижнів продовжував викидати неймовірну кількість радіації, доки його не засипали сумішшю піску, свинцю та бору. Згодом підрахували, що загальна радіація ізотопів, викинута в повітря, була в 30 разів більшою, ніж під час вибуху атомної бомби в Хіросімі.

Тим часом, доки рятувальні служби боролися з безпосередніми наслідками аварії, було розпочато евакуацію населення. Людям забороняли брати практично будь-що, адже розуміли, що кожна з речей вже опромінена смертельною дозою радіації. Їм говорили, що це тимчасовий захід і вони дуже швидко зможуть повернутися. Безліч улюбленців залишилися без господарів, кинуті віч-на-віч з жахливою катастрофою. З 30-кілометрової зони було вивезено 115 тисяч осіб, більшість з них, назавжди залишили на отруєних територіях своє колишнє життя.

Решта населення країни ще й не здогадувалась, наскільки страшна трагедія відбулася зовсім неподалік.

Уряд СРСР старанно приховував аварію. Ніхто не організовував термінової евакуації, людей навпаки закликали не хвилюватися і продовжувати своє звичне життя, так ніби нічого й не трапилося. Першого травня в Києві ще проводили масштабний парад, у якому брали участь тисячі людей, у той час, як рівень радіації перевищував фоновий у кілька десятків разів.

Офіційне повідомлення про трагедію СРСР змусила зробити міжнародна спільнота, оскільки вже наступного після катастрофи дня у різних державах світу почали фіксувати аномальне підвищення радіації. Першою на сполох забила Швеція і на початку травня кияни кинулися рятувати родини. На вокзалах, аеропортах біля кас утворилися величезні черги, переважно з жінок із дітьми. Найбільше паніка в Києві сталась 4-5 травня 1986 року. Однак у ті дні вбивала не паніка, а радіація. Фальсифікація масштабів аварії, незнання, як поводитися, навпаки створили передумови для переполоху в столиці України.

Від міжнародної допомоги уряд СРСР взагалі відмовився. Проте вже в 1987 році звернувся до Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) щодо експертної оцінки кроків із ліквідації наслідків аварії. Одразу після чорнобильської катастрофи було опромінено понад 8,5 мільйонів людей і забруднено 155 тисяч квадратних метрів території. Згодом небезпечний реактор накрили бетонним саркофагом, який мав би запобігати подальшому забрудненню середовища…

Через 35 років після аварії, з огляду на відсутність людей, на цій території утворився умовний заповідник. В чорнобильській зоні знайшли притулок безліч видів тварин та птахів, серед яких все частіше зустрічаються рідкісні види. І хоч територія ще небезпечна для постійного проживання, поодинокі люди починають на ній заселятися.

До зони відчуження нерідко організовують екскурсії, і бажаючих неймовірно багато. А журнал «Forbs» навіть включив це місце до переліку найекстравагантніших туристичних місць…

35 років пройшло з того страшного дня. Життя усіх людей розділилося на «до» та «після» Чорнобильської катастрофи: забруднена земля, ліси та водойми, чисельні людські жертви, зруйновані долі, втрата здоров’я сотень тисяч людей. Україна та Європа досі долають наслідки цієї катастрофи, які були б ще більшими і страшнішими, якби не людський подвиг та відвага.

Ми завжди будемо пам’ятати подвиг героїв-ліквідаторів, яких ми вже звично називаємо чорнобильцями, їх самовідданість та самопожертву. Наслідки Чорнобиля стали драматичним уроком для цивілізації, суворим попередженням для всіх нас і для кожного окремо: зупинитись і озирнутись на той страшний 1986 –й... Люди, будьте пильними й обережними, безвідповідальність породжує трагедію.

« За безладу безмір, за кар’єри і премії,

Немов на війні, знову вихід один.

За мудрість всесвітню дурних академій

Платим безсмертям – життям молодих.»

Іван Драч із поеми «Чорнобильська мадонна»

Незалежна Україна зняла гриф «таємно» з усіх засекречених чорнобильських документів.

 

Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах

Будівництво Чорнобильської атомної електростанції розпочалося в травні 1970 року. Тільки від 1983 по 1985 роки на станції сталося п'ять аварій і 63 відмови обладнання. Останній подібний інцидент перед великою аварією стався в лютому 1986 року.

1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.

2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС – на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.

2 дні світ нічого не знав про вибух. 27 квітня, о 23:00 данська лабораторія ядерних досліджень зафіксувала на Чорнобильському атомному реакторі аварію категорії МПА (Максимальна проектна аварія). Тоді ж різке зростання радіаціийного фону зареєстрували і в Швеціі. Наступного дня шведська влада мала дані про джерело забруднення і звернулася до Москви із вимогою надати пояснення.

30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.

500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.

8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.

90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.

Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали.

2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.

200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.

10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності із пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аваріі.

11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.

400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.

26 квітня–жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.

1991 рік – на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.

Грудень 1995 року – підписання меморандуму між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.

15 грудня 2000 року – Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.

Вересень 2010-го – закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мала накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.

29 листопада 2016 року завершили насування арки над 4-м енергоблоком. Незалежна Україна зняла гриф “таємно” з усіх чорнобильських документів

01.05.1986. Початок кінця.

Прелюдія кінецьсвіття. Так зараз сприймається Чорнобиль… На Хрещатику парад: бадьорі виклики гасел, всі вдають, ніби нічого й не сталося. А команди людей у скафандрах, схожих на марсіан, заносять і заносять до лікарень потерпілих.

 

Чорнобильська катастрофа у публікаціях і виданнях

1. Андрющенко Едуард, Трещанін Дмитро. Нові розсекречені документи КДБ про Чорнобиль: спецоперації, пропаганда і підміна зразків // Радіо “Свобода” – Режим доступу: https://cutt.ly/HtZpSlh
2. Барановська Наталя. Чорнобильська трагедія. Нариси з історії // 2011 – Режим доступу: https://cutt.ly/MtZpAS3
3. Бурштинська Христина. Останньою краплею став Чорнобиль: фрагменти спогадів із мемуарного видання “Товариство, яке змінило Політехніку” // Режим доступу: https://cutt.ly/wtZpSJT
4. Ворожко Тетяна. Чорнобиль пришвидшив розпад СРСР, вважають історики // Режим доступу: https://cutt.ly/VtZpHED
5. Герасим Андрій. Як, цензуруючи Чорнобиль, КДБ програв країну. Хроніки із секретних архівів // Режим доступу: https://cutt.ly/ltZpJqg
6. Плохій Сергій. Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи / Плохій Сергій, К., 2019. – 400 с.
7. Позняк Наталка. Чорнобиль. Говорить КГБ // Тиждень.UA – Режим доступу: https://cutt.ly/htZpKg4
8. Файзулін Ярослав. “Чорнобильська трагедія” // Український інститут національної пам'яті – Режим доступу: https://cutt.ly/GtZpLoy
9. Цюпин Богдан. Після Чорнобиля українці відкинули, а потім вимушено сприйняли атомну енергетику // – Режим доступу: https://cutt.ly/vtZpLMN
10. Чернявська-Набока Інна. 1988: пeрша нелегальна маніфeстація на Хрeщатику. Як це було” // Історична правда – Режим доступу: https://cutt.ly/otZpZMZ
11. Чорнобильське досьє КҐБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період: збірник документів про катастрофу на Чорнобильській АЕС / Відп. ред. В. Смолій. Галузевий державний архів Служби безпеки України; Інститут історії України НАН України; Український інститут національної пам’яті. ‒ К., 2019. ‒ 1200 с. – Режим доступу: https://cutt.ly/NtZpXc7
12. Чорнобиль. Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986‒1988) / Упоряд.: О. В. Бажан, О. Г. Бажан, Г. В. Боряк, С. І. Власенко; Відп. ред. В. А. Смолій. НАН України. Інститут історії України; Центральний державний архів громадських об’єднань України. – К.: Інститут історії України, 2017. – 830 с. – Режим доступу:http://resource.history.org.ua/item/0013084
13. 1986: Чорнобиль. Переговори диспетчерів 26 квітня // Історична правда – Режим доступу: https://cutt.ly/MtZpVEc

 

Чорнобильська катастрофа у кінематографі

• “У суботу” (2011): https://cutt.ly/OtZZtST
• “Метелики” (2013): https://cutt.ly/AtZLaYm
• “Чорнобильська трагедія: люди в тоталітарній імперії. 1 серія” (2017):https://cutt.ly/ptZZhug
• “Чорнобильська трагедія: люди в тоталітарній імперії. 2 серія” (2017):https://cutt.ly/otZZzek
• “Земля Забуття” (2011): https://cutt.ly/wtZL7WI
• “Чорнобильська трагедія - біль України” (2017): https://cutt.ly/stZL8um
• “Голоси Чорнобиля” (2016): https://cutt.ly/mtZL6dP
• “Лазуровий пил. Чорнобиль” (2016): https://cutt.ly/QtZLrgR
• “Розщеплені на атоми” (2016): https://cutt.ly/rtZLLAO
• “Чорнобиль. За хвилину до катастрофи” (2005): https://cutt.ly/btZLTzM
• The Best Documentary. Chernobyl Documentary (2016): https://cutt.ly/ItZLmiT
• The story of Chernobyl's New Safe Confinement (2019): https://cutt.ly/FtZLQ7c
• “Чорнобиль. Точка часу” (2016): https://cutt.ly/gtZLttg

 

Віртуальні виставки

• Чорнобильська трагедія http://library.knuba.edu.ua/taxonomy/term/96

 

Статті про Чорнобиль та Чорнобильську катастрофу

• День Чорнобильської трагедії. Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу. http://library.knuba.edu.ua/node/418