Поезія – мелодія душі World Poetry Day

«Поезія — це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі»
Ліна Костенко

Березень багатий на визначні події для книголюбів і всіх, хто щодня опановує мистецтво слова. Відродження, розквіт усього живого відбувається саме навесні, так і поезія пробуджує людину.
21 березня по всьому світу володарі рими, їх музи і шанувальники відзначають  Всесвітній день поезії -  свято словесної  чуттєвості й довершеного вміння кількома словами висловити невисловлюване. Кілька поетичних рядків  передають  романтичні настрої  та філософські роздуми, радість життя та біль втрат. І байдуже, якою мовою  вони написані — почуття й емоції, які вони висловлюють, не знають кордонів.  В усіх куточках безмежного світу  де живе людина, з дитинства, кожному з нас,  западає в душу рідне поетичне слово.
 Поезія античного світу, середніх віків, доби Відродження, епох класицизму, просвітництва, романтизму, реалізму й поезії  ХХ століття.  Процес цей триває й нині…
За одним із тлумачень, поезія є мистецтвом зображати прекрасне в слові. Озирнемося  довкола, відшукаємо  поезію в буденному,  дуже знайомому,  що знову і знову нас надихає:  ранкове сонце морозного дня, букет перших квітів,  сміх дитини чи відблиски сонячних зайчиків на стіні...
Поезія лікує, надихає, розчулює, смішить, єднає.  Вона не вимагає  багато уваги й часу,  але якщо ми знаходимо  для неї трохи місця у своєму житті – вона нам  неодмінно віддячить. Віддавна саме поезія найпершою реагувала на всі події, які змінювали хід історії і життя людини. І лише потім усе це підхоплювала проза.
Читання поезії – це завжди читання самого себе, занурення у свої глибини,  можливість віднайти відповіді на питання, почути мелодію своєї душі.
В рамках  «Національного  тижня  читання. Тижня поезії»,  пропонуємо  послухати вірші сучасних поетів та класиків української літератури в новому й дуже чуттєвому виконанні співробітників бібліотеки КНУБА на її сторінках соцмереж. Вірші — це живопис, який можна почути.
Всесвітній день поезії – гарна нагода попіклуватися про свою книжкову полицю й поповнити її поезією, або ж подарувати поетичну збірку бібліотеці.