Щороку, 10 березня, Україна відзначає День Державного Гімну, адже саме цього дня у 1865 році він вперше прозвучав публічно з нагоди вшанування річниці смерті Тараса Шевченка. Його авторами є композитор Михайло Вербицький та поет Павло Чубинський – галичанин і наддніпрянець, що символізує єдність українських земель.
«Ще не вмерла України ні слава, ні воля...» – ці слова знайомі кожному українцю, відлунюючи в серці як символ незламності. За цю ідею впродовж століть боролися воїни Січових Стрільців, Української Галицької Армії, Армії Української Директорії, воїни УПА. Нового дихання й сили український гімн набув під час Революції Гідності, коли сотні тисяч людей співали його як святу молитву.
«Душу й тіло ми положим за нашу свободу...» – ці слова мають особливий сенс для громадян України. Сьогодні, коли українці продовжують творити історію незламності та ціною власних життів виборюють свободу у війні з РФ, гімн став ще більш потужним символом боротьби. Він гуртує українців і наших вірних друзів, тих, хто щиро вболіває за нашу країну.
Гімн України – це не просто музичний твір, це відчуття, переживання, трепет, любов, підтримка і жага. Жага жити у вільній і незалежній Україні!
Маємо Державний Гімн, пишаймося ним і будьмо готові захищати нашу свободу, як обіцяємо, співаючи його.