Київський Гауді. До 160-річчя від дня народження Владислава Владиславовича Городецького (1863–1930)

 

Київський Гауді. До 160-річчя від дня народження Владислава Владиславовича Городецького (1863–1930)

4 червня 2023 року виповнюється  160 років з дня народження одного  із найвідоміших архітекторів Києва – Владислава Городецького.

Його називали «київським Гауді з Вінниччини». Тридцять років невтомної і натхненної праці Владислава Городецького у Києві збагатили столицю унікальними архітектурними шедеврами:  Миколаївський Собор, Будинок з химерами,  Національний художній музей України, Караїмська  кенаса, прибуткові будинки в стилі модерн, корпуси промислових підприємств, тощо.

Вершиною  творчого злету Городецького стає його власний маєток на Банковій, 10 –   «Будинок з химерами», зведений ним у 1903 році. Будинок став зразком раннього модерну в Києві та найкращою рекламою застосування цементу не тільки як будівельного матеріалу, але й як матеріалу, здатного втілювати будь-які пластичні форми по оздобленню фасадів.   Архітектор  спроектував не тільки  квартири і помешкання  для прислуги, а також гараж, загальний  холодильник,  пральню,  сарай для карет і навіть … корівник.

Похмурий сірий будинок з усіх боків обліплений дивними фігурами, які здіймаються в небо, сповзають по стінах та визирають із неочікуваних закутків -  І моторошно, і цікаво, і загадково. Існує міське повір’я -  знайди крокодильчика серед скульптур — і тобі обов'язково пощастить.

Ззовні, на будівлі зображені лише живі тварини, а всередині – у вигляді мисливської здобичі.

На зображеній битві лева і орла є автограф скульптора Еліо Саля, що разом з Городецьким створював шедевр.

На стелі – ліпні ананаси впереміш з черепами оленя і лося, але найбільш незвична кімната – парадний вестибюль у вигляді морського дна.

Завдяки високому парапету з чудернацькими химерами здається, що в будинку немає даху.

Та насправді  ніяких химер на будинку немає – це скульптурні зображення реальних африканських тварин.  Городецький  був  безмежно закоханий у дику природу,  їздив на полювання в різні куточки світу: у Середню Азію, Африку, до Індії та привозив трофеї для київських музеїв.  Видав у 50 примірниках книгу "У джунглях Африки" з власними фотографіями і штриховими малюнками.

Але не тільки своїми архітектурними  творами цікавий Городецький – історія і стиль його життя нагадують пригодницький роман. Елегантний, ексцентричний пан, пристрасний мисливець, спортсмен,  романтик у творчості та водночас підприємець і меценат.  А ще –  дизайнер сценічних костюмів і взуття,  ювелірних прикрас, майстер гравюр і ширм для дам, автор чудових акварельних пейзажів, які купували навіть солідні колекціонери. Архітектор захоплювався новітніми технологіями свого часу: один із перших київських телефонів і автомобілів належали Городецькому, він  піднімався у небо на одному з перших літаків і був добре знайомий з іншим відомим киянином –  авіаконструктором     І. Сікорським.

Городецький  був "абсолютно неординарною" і надзвичайно талановитою людиною та  обожнював приголомшувати оточуючих і  залишив би улюбленому місту ще немало своїх архітектурних автографів, якби не руйнівний подих більшовицької революції. Свідок величезних соціальних потрясінь в Україні, повністю втративши всі свої маєтності, емігрував  в Польщу, потім – на Схід, в Іран.  Далеко від рідного дому зодчий  продовжує займатись тим, що вміє робити найкраще – порушувати кордони можливого та будувати унікальні споруди. Він зміг би розбудувати значну частину Ірану, якби не серцевий напад.
Епатажний архітектор, якому вдалося змінити облік Києва,  похований на  католицькому цвинтарі в Тегерані у 1930 році.  На його могилі встановлено просту кам'яну брилу сірого кольору, яким він так широко користувався у своїх спорудах. Напис на камені викарбовано польською мовою: «С. п. Владислав Лєшек Городецький. 23.5.1863-3.1.1930. Професор архітектури. Нехай чужа земля буде легкою».

Пролітають століття,  змінюються  влади, а будівлі Владислава Городецького  вистояли і не мають конкурентів.  Людина живе, допоки її згадують. Талановитий архітектор  нагадує про себе своїми творами: він живе в Україні, Польщі, Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.  Своєю творчістю Городецький  доводить: немає безвихідних ситуацій, є архітектурні шедеври!