Одна з яскравих постатей української та світової літератури кінця ХІХ сторіччя – Михайло Михайлович Коцюбинський. Письменник-модерніст, естет і людинознавець, художник слова і громадський діяч.
За життя його називали Сонцепоклонником та Соняхом, бо над усе любив сонце, квіти та дітей. У своїх творах оспівував цвіт яблуні, жайворонкову пісню, дитячі очі. Коцюбинський малював словом людську біду і красу, за що його було визнано українським імпресіоністом та майстром психологічної прози.
Перу Михайла Коцюбинського належить багато творів, що сяють яскравими перлами на небосхилі української літератури: «Тіні забутих предків», «Fata morgana», «Цвіт яблуні», «Для загального добра», «Intermezzo», «Дорогою ціною», тощо. В його творах – сила й енергія простих трударів, їх нездоланна стійкість у боротьбі за нове справедливе життя, соціальні і національні прагнення українського народу, його поетичність. Перечитуючи твори Михайла Коцюбинського, дивуєшся його майстерності підбирати слова, вишукувати саме ті влучні вислови, які торкаються самого серця.
Окремі твори екранізовано й інсценізовано, перекладено мовами багатьох народів світу та стали символом боротьби за свободу країни.
Коцюбинський – з «европеєць української літератури», він одним із перших усвідомив потребу її реформаторства в напрямі модерної європейської прози, але головним джерелом збагачення літературної мови вважав загальнонародну розмову.
Письменник був високоінтелігентною, делікатною, високоосвіченою людиною, багато читав, крім української знав 10 мов. Його перу належать переклади українською мовою творів Г. Гейне, А. Міцкевича, Е. Ожешко , тощо. Життя і творчість Михайла Коцюбинського були наснажені пошуками краси – у літературі й мистецтві, у природі, людях, побуті.
Він допомагав молодим письменникам та художникам упевнено ставати на творчий шлях. Саме він першим розгледів неабиякий талант молодого Павла Тичини, який згодом передав нащадкам заповіт свого наставника: «… ніколи не розминатися з людиною і завжди бути вірним рідному народові, правді, справедливості й свободі».