Кожен народ має свого генія, який уславив його на віки. Тарас Григорович Шевченко – справжній син свого народу, вірність якому він проніс через усе своє життя. Для багатьох поколінь українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике і вічне – невичерпний і нескінченний. Ми на вічнім шляху до розуміння Шевченка…
- - Наприкінці грудня 2020 виповнюється 175 років, як Тарас Шевченко написав легендарний «Заповіт». Це один із найвідоміших віршів поета у всьому світі. Він перекладений майже на 1500 мов.
- - В ніч на 25 грудня 1845 році в Переяславі, Тарасом був написаний цей легендарний вірш, йому виповнився 31 рік, він захворів на пневмонію.
- - Спочатку вірш не мав назви, у рукописному збірнику «Стихотворения Т.Г. Шевченка» І. Лазаревського, з власноручними виправленнями поета він позначений як «Завіщаніє». Вперше опублікований під заголовком «Думка» в збірці « Новые стихотворения Пушкина и Шевченко (Лейпціг, 1859). Повний текст вперше надруковано у Львові у журналі «Мета» (1863) під назвою «Завіщаніє», а під редакторською назвою «Заповіт» вперше надруковано лише частину вірша у «Кобзарі». З того часу назва «Заповіт» стала традиційною і вже 175 років вірш, що став піснею-гімном лунає майже на всіх урочистостях, що відзначаються в нашій державі, саме «Думка», «Завет», Завещание», «Заповіт», «Як умру, то поховайте» і т.д.
- - У царській Росії, у виданні датованому 1867 роком, «Заповіт» скоротили до 8-ми рядків.
- - Для написання «Заповіту» митцем було використано відомий жанр поетичного заповіту і поєднано його з жанровими ознаками гімну.
- - У радянські часи творчість Шевченка трактовано відповідно до тогочасної ідеології. «Заповіт» вивчали і масово перекладали. Перше закордонне зібрання перекладів вірша з’явилось у 60-х роках у Буенос – Айресі, фінансувала книгу українська діаспора.
- - Першими вірш на музику поклали Микола Лисенко та Михайло Вербицький (1868). Сьогодні музиканти – професіонали і аматори продовжують використовувати цей текст для музичних композицій.
- - Варто відзначити , що текст «Заповіту» писали музику й зарубіжні митці, зокрема вірменський композитор Вааг Араратян створив солоспів на текст «Заповіту» (1938), грузинський композитор Анатолій Баскаков написав музику до «Заповіту» (1954), сільський вчитель Сапар Ділмурадов (колгосп імені Куйбишева Йолтанского району Марийської області) поклав на музику белуджський переклад тексту цього вірша (1985). Загалом налічується понад 60 музичних інтерпретацій композиторами та аранжувальниками шевченківського «Заповіту».
- - Музей Заповіту Т.Г.Шевченко було відкрито 18 квітня 2008 року в Переяславі, в колишньому будинку щирого друга поета, переяславського лікаря А.О. Козачковського. Саме в цьому будинку і був написаний бесмертний «Заповіт».
Вірш «Заповіт» став своєрідним символом боротьби українського народу за визволення в минулому і сьогодні, має великий вплив на національну культуру та свідомість.
Запрошуємо усіх читачів до художнього відділу бібліотеки КНУБА, де ви зможете ознайомитись і перечитати «ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ ВСЕСВІТ».