Мілецький Авраам Мойсейович (Дні пам'яті та примирення, присвячені пам'яті жертв другої світової війни)

Мілецький
day of memory and peace

Мілецький Авраам Мойсейович

архітектор і творець краси

(10 березня 1918 - 16 червня 2004)

mileckiiАвраам Мойсейович Мілецький – один з найвизначніших архітекторів Києва другої половини ХХ століття: член спілки архітекторів СРСР, почесний член Академії архітектури, доцент Київського державного художнього інституту, лауреат Державної премії СРСР. Народився майбутній архітектор у Києві, тут же він закінчив школу, та протягом 1935 -1941 рр. навчався на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту (нині КНУБА). Його викладачами були такі видатні зодчі: Й. Каракіс, В. Заболотний (керівник диплому), І. Моргилевський, П. Альошин, О. Вербицький, а найближчим другом – письменник Віктор Некрасов ( відомий випускник КІБІ). Одночасно з навчанням в інституті, Мілецький працює в архітектурній майстерні «Цивільпроект», потім у Київському відділені «Промбудпроект». Протягом 1941-1945 років Авраам Мойсейович брав участь у Другій Світовій війні. Після закінчення у 1941 році Московської військово-інженерної академії, був інженером – фортифікатором, заступником командира саперної роти відділення саперного батальйону в діючій армії. Потім, помічником начальника оперативного відділу 29 –ї саперної бригади, помічником начальника 1-го відділення 136 фронтового УВПС, начальником рекогносцирувального відділу 27 УВПС. У жовітні 1946 року демобілізований з лав Червоної армії. За героїзм та мужність у роки Великої Вітчизняної війни, Мілецький Авраам Мойсейович, був нагороджений медалями: «За бойові заслуги», «За оборону Києва», «За перемогу над Німеччиною». Мати і бабуся Мілецького загинули в Бабиному Яру. З 1946 по 1989 рр. він працював в майстерні Анатолія Добровольського ( відомий випускник КІБІ), був головним архітектором проектів, керівником архітектурної майстерні № 11 ГУ «Київпроект, на посаді головного архітектора проектів майстерні № 6 ГУ «Київпроект», викладав на архітектурному факультеті Київського художнього інституту, в 1969-му став професором. Мілецький є автором книги «Парк-музей «Древний Киев» і книги – спогадів «Наплывы памяти». Дуже багато зробив зодчий для поліпшення архітектурного образу міста Києва. Чимало його робіт стали візитівками столиці України. В 1991 році, зодчий емігрував в Ізраїль, через антисемітську кампанію і блокування реалізації проектів. Помер Авраам Мойсейович у Акшелоні 16 червня 2004 року.

Проекти в Німеччині:

  • Монумент на місці зустрічі радянських та американських військ у Торгау на Ельбі;

Проекти в Києві:

  • Ремісниче училище на Подолі у співавторстві;
  • Зала Президії ЦК КП України.у співавторстві з А.Добровольським (вип.. КІБІ);
  • Готель «Москва» у Києві ( нині готель «Київ») у співавторстві;
  • Комплексна забудова дороги Київ –Харків – Ростов-на-Дону у співавторстві з М. Шилом (вип.. КІБІ)
  • Центральний автовокзал у Києві у співавторстві;
  • Палац піонерів і школярів у Києві у співавторстві. За проект отримав Державну премію СРСР;
  • Комплекс споруд Київського крематорію на Байковому кладовищі у співавторстві;
  • Готель «Салют» на площі Слави у Києві у співавторстві;
  • Історико – архітектурний та архітектурний комплекс парк – музей «Древній Київ»;
  • Проект реконструкції забудови урочищ Гончарі – Кожум’яки;
  • Реконструкція Андріївського узвозу в Києві;
  • Проект пам’ятника філософу Григорію Сковороді на Контрактовій площі (не реалізовано, встановлено інший пам’ятник);
  • Пам’ятник поету Павлу Тичині;
  • Пам’ятник академіку Є Патону;
  • Пам’ятник академіку М. Стражеску;
  • Готель «Салют» у співавторстві;
drevnii kiev booknaplivi pamyati

Цікаві факти

  • milevskii palatc unatctvaУ 1959 р. А. Мілецький виграв конкурс на проект Палацу піонерів та школярів (нині Київський палац дітей та юнацтва). Триповерхову будівлю було зведено на схилі Дніпра, біля Парку Вічної Слави, у 1965 р. Інтер’єри палацу оздоблено мозаїкою, чеканкою. Головний корпус, корисною площею – близько 12,2 тис. м2, розрахований на одночасне перебування 26,5 тис. дітей. Перед спорудою розміщено декоративний басейн (650 м2 ) та флагшток заввишки 50 м. За цю споруду зодчий одержав Державну премію СРСР.
  • У 1965 р. А. Мілецький брав участь у конкурсі на проект першого пам’ятника в Бабиному Яру. Проект, запропонований архітектором, в Бабиному Яру загинули його мати і бабуся, передбачав створення цілого комплексу. Обговорення робіт, поданих на конкурс, було бурхливим. Більшість офіційних осіб схилялися до того, що єврейську тему, а разом з нею і загибель цивільного населення, з меморіалу треба прибрати. Врешті-решт конкурс був анульований.milevskii Slava voinam
  • Одним з найбільш знакових проектів А. Мілецького, є проект Парку Слави воїнам Великої Вітчизняної війни з обеліском Невідомому солдату, у Києві. Ще однією роботою, присвяченою воєнній тематиці, став пам’ятник-музей у Ново–Петрівцях на честь форсування Дніпра у 1943 році.
  • Наприкінці 1960-х рр. Київська міськрада виділила грант на створення Меморіально-обрядового комплексу на Байковій горі в Києві. Це держзамовлення доручили вже відомому на той час архітектору А. Мілецькому. Впродовж 1968– 1981 рр. він пліч-о-пліч із художниками А. Рибачук та В. Мельниченком працював над створенням цього комплексу. Було задумано створити єдиний архітектурний ансамбль, що включав би комплекс споруд: крематорій із залами прощання, адміністративний корпус, колумбарій, паркову зону, монумент, Стіну Пам’яті, величезне водне дзеркало. Автори називали об’єкт «Храмом неба». Архітектура залів будівлі крематорію, мала бути максимально позбавленою будь-яких асоціацій з індустріальним процесом кремації, що відбувається всередині. Звідси їхня унікальна форма – композиція із сімнадцяти увігнутих оболонок, звернених у небо. Споруда у формі пелюсток лотоса, що розкриваються, або гігантських раковин – єдина будова такої форми в Києві. Мілецький є виразником українського та світового неомодернізму в архітектурі.milevskii stina pamyati
  • Створення Стіни Пам’яті, над якою працювали А. Рибачук і В. Мельниченко, тривало понад 10 років, але на початку 1982 р., коли її рельєфи було практично завершено, було наказано ліквідувати цей витвір. Монумент було забетоновано. Технічна можливість прибрати цей шар бетону залишається й донині, але міська влада досі не наважується виправити наслідки цього вандалізму.

    kojem
  • А. Мілецький був керівником та головним архітектором проекту історико-археологічного парку-музею «Стародавній Київ» на Подолі. Але не все задумане було здійснено. За його планом урочище Гончарі-Кожум’яки мало перетворитися на пам’ятку архітектури. Митець планував відтворити за історичним описом садиби, де б розміщувалися майстерні художників, ремісників. Зараз на цьому місці збудовано мікрорайон «Воздвиженка»
     
  • Zvidki pishla zemlya rus`kaПоруч з Десятинною церквою та Національним музеєм історії України лежить дивний камінь, на якому є напис: «Звідки є пішла земля руська». Може скластися думка, що він лежить з часу заснування Київської Русі, але це не так. Цей камінь встановлено у кінці ХХ століття, на честь заснування Києва і автором цього «свідка» часів Київської Русі є Авраам Мойсейович Мілецький. Він встановив цей дивний камінь на тому місці, де з високих Дніпровських круч, брати-засновники – Кий, Щек, Хорив та сестра Либідь, ще у V столітті зупинились, замилувавшись побаченим.

    milevskii salut
  • Останньою архітектурною роботою А. Мілецького в Україні, перед виїздом до Ізраїлю, став готель «Салют». «Архитектор воплотил дух советского футуризма, конструктивизма и полета технической мысли того времени, как в облике здания, так и в интерьере. Благодаря этому отель и стал одним из символов Киева».

 

 

«Архітектура – теж літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і перекази» М. Гоголь