«ДОЦЯ» - КНИГА, ЯКА НАЗАВЖДИ ЗМІНИТЬ КОЖНОГО, ХТО ЇЇ ПРОЧИТАЄ.
Під час 15-ї щорічної премії «Книга року ВВС», 2019 року у Києві, головну премію за художню літературу отримав роман «Доця» Тамари Горіха Зерня.
"Це книга про любов. У ній немає жодного слова на «лю...», але вона про любов. Про магію, не лубочну, розтиражовану з екранів телевізора, а справжню, від роду і кореня, коли пірнаєш з головою у Прадавній Океан і виринаєш звідти з рибиною в зубах. І ще про відвагу. Про безумовну відвагу знайти своє, впізнати його, впертися руками і ногами й нікому не віддати Свій дім, свою батьківщину, своє серце, своє право ходити з високо піднятою головою.
Події роману розгортаються навесні-влітку чотирнадцятого року в Донецьку. Донбас — це точка обнуления, місце сили, де прозвучали найважливіші запитання. І тільки там заховано потрібні відповіді. Там, де все починалося, там все і завершиться, коли історія пройде чергове коло і вічний змій Уроборос знову вкусить себе за хвіст. Саме тут героїня втратила родину, дім, роботу, ілюзії — і саме тут зібрала уламки життя заново, віднайшла новий смисл і нову опору.
Крок за кроком читач спостерігає процес трансформації, переродження гречкосія у воїна. Ця книга назавжди змінила того, хто її написав,
І змінить кожного, хто її прочитає. Бо війна — це коли ти їси землю. І що важливіше, коли годуєш землею."
автор роману Тамара «Горіха Зерня».
"Я почала писати цю книгу, коли побачила, що наш ворог штампує книги про війну на Донбасі, виставляючи українців загарбниками, а себе – визволителями. Я зрозуміла, що ми повинні щось робити, ми не можемо чекати вічність, доки народиться новий український Ремарк. Ми повинні написати самі тут і зараз. Можливо, пізніше, через десятиліття ці події осмислять по-іншому, подадуть по-іншому. Але те, що є зараз і те, що ми повинні зробити, ми зробили"
Дуда Тамара Анатоліївна
Літературний псевдонім «Горіха Зерня».
Цінність твору завжди перевіряється часом, а правильність висновків у «відгуках». З моменту своєї появи «Доця» вже отримала вагому кількість абсолютно заслужених винагород, книжку переклали декількома мовами, є задум екранізації… Фільм має бути Українською. А субтитри – якомога більшою кількістю мов: англійською, угорською, польською, звісно, білоруською. І російською також...
Найкращий спосіб «розібратися» з романом – прочитати його. Цей процес ставить усе на свої місця. Тож запрошуємо усіх читачів до сектору художньої літератури бібліотеки університету.
