24 лютого 2022 року українська наука, як і вся держава, опинилася в нових страшних реаліях війни.
Російська навала руйнує не тільки людські життя, будинки, вулиці, парки, стадіони, а й науку — гинуть науковці, руйнуються наукові інститути й лабораторії, зв'язки, можливості працювати, дослідження, плани, ідеї. Від обстрілів росіян сильно потерпіли провідні заклади вищої освіти й наукові установи Харкова, Миколаєва, Чернігова, Києва та багатьох інших міст. У Києві ракетний удар завдав суттєвої шкоди Інституту надтвердих матеріалів, виведено з ладу будинок «наукових» підрозділів МОН. Практично знищено освітню інфраструктуру Херсона, припинилося науково-освітянське життя на Донеччині. Загинули або сильно пошкоджені першорядні наукові об’єкти: найпотужніший у Європі радіотелескоп декаметрового діапазону на Харківщині (окупанти розікрали й вивезли його обладнання). Під окупацією перебувають об’єкти природно-заповідного фонду – всесвітньовідома «Асканія-Нова» на лівобережній Херсонщині , тощо, тощо, тощо…
Війна вплинула на нашу науку, а наука на війну. Сучасна війна є насамперед змаганням технологій та протистоянням м’язів, нервів та інтелектів.
Українські вчені активно працюють на відбудову і підвищення обороноздатності держави: від удосконалених пічок-буржуйок до ударних безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби та нових кровоспинних препаратів.
Чудово зарекомендувала себе низка розробок українських учених та інженерів: крейсер «Москва» було потоплено саме вітчизняними ракетами «Нептун», а острів Зміїний – звільнено завдяки влучному вогню 155 мм самохідної гаубиці «Богдана»..
Особливу місію виконували гуманітарії – деконструкції міфів «руського міра». Вища освіта високо держить планку в підготовці високоякісних спеціалістів, які балансують енергосистему в умовах постійних російських ударів, відновлюють знищене будівництво, розробляють інноваційні методи лікування… Цей перелік можна продовжувати.
Майбутнє науки в Україні тісно пов’язано серйозним фінансуванням в наукову галузь та міжнародною допомогою. Ми вже засвоїли, що ті, хто не годує свою армію, годуватимуть чужу, це саме стосується й науки. Один постріл із HIMARS коштує як річний бюджет наукового дослідження в українському університеті, але одне таке дослідження може допомогти створити не лише «Стугну», «Нептун» чи «Грім», а й «Кровоспас» та багато інших життєво важливих речей – у сферах оборони і національної безпеки й на всьому передньому краї людського знання. Справжня наука потрібна для гідного майбутнього будь-якої країни. Наука поруч з армією і дипломатією є третьою силою у протистоянні загрозам з боку РФ.
Україна буде державою з високим рівнем освіти і науки!
Вітаємо з днем Науки всіх науковців, викладачів, майбутніх вчених – студентів та аспірантів!
Бажаємо міцного здоров’я, щастя, творчої наснаги, успіхів у професійній діяльності. Нових Вам відкриттів, неперевершених звершень задля добробуту українського народу, в ім’я процвітання України!