Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу. Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф

"Атомна електростанція - це одна з найскладніших 
і найчутливіших промислових установок, 
для безпеки якої потрібен дуже складний 
і постійно готовий ланцюг ресурсів. 
Це не може бути гарантовано під час війни"

(експерт з атомної енергетики Greenpeace East Asia  
Ян Ванде Путте)

 

26 квітня 1986 сталась одна з найбільших в історії людства техногенних катастроф – Чорнобильська аварія. Спалахнув реактор, у якому у той час знаходилося близько 200 т урану.  Наслідки Чорнобиля стали драматичним уроком для цивілізації. Це спонукало людство переглянути райдужні перспективи зростання частки «мирного атому» у загальному видобутку електроенергії в світі.

У 2003 році, Генеральна Асамблея ООН  проголосила 26 квітня  –Міжнародним днем пам’яті про чорнобильську катастрофу. За  Міжнародною шкалою ядерних подій чорнобильська аварія оцінюється по максимальному 7 рівню і характеризується як «важкі наслідки для здоров’я людини та  навколишнього середовища». Чорнобильська АЕС, біля міста Прип’яті Київської області,  припинила свою роботу 15 грудня 2000 р.


37 років минуло після Чорнобильської катастрофи.  І  знов  перед людством постала ядерна загроза.  Десятий рік поспіль  Україна має боронити свою землю від російського агресора.  З 24 лютого 2022 року,  відколи РФ вчинила повномасштабну агресію проти України, найбільшу тривогу у світі викликає ситуація на атомних електростанціях, які атакують російські військові. Загалом в  Україні під воєнною загрозою опинилися три ядерні об'єкти: Чорнобильська зона, Запорізька АЕС і ядерна установка у напівзруйнованому російськими обстрілами Харкові.


Станом на 28 квітня 2022 року із 15 наявних в Україні енергоблоків в робочому режимі залишаються 7, в тому числі 2 на захопленій РФ Запорізькій АЕС, 2 на Рівненській АЕС, 1 на Хмельницькій АЕС і 2 на Південноукраїнській АЕС. 8 інших реакторів зупинені для планового технічного обслуговування або перебувають в резерві.


Російські війська намагалися наступати на Київ через Чорнобильську зону, тому у перші дні війни вони захопили ЧАЕС.  Загарбники рили окопи у Рудому лісі, їздили там бронетехнікою та облаштовували свої позиції.  Після відступу російських окупантів з Чорнобильської атомної електростанції вони залишили по собі фортифікаційні об'єкти в місцях максимального радіаційного фону, через рух великої кількості важкої військової техніки   повітря забруднено радіоактивним пилом, вивезли унікальну радіологічну лабораторію, полонили захисників ЧАЕС та примушували персонал до роботи в умовах надмірного опромінення. На сьогодні попередні збитки, завдані російськими загарбниками зоні відчуження ЧАЕС, перевищують 2,5 млрд. гривень.


Лише завдяки професійності і сумлінності наших спеціалістів,  вдалося врятувати Україну, вдалося врятувати Європу від нової катастрофи. Представники МАГАТЕ,  у зоні відчуження,  перевіряють  об’єкти використання ядерної енергії  та оцінюють,  чи зможуть вони безпечно функціонувати після звільнення від російських окупантів.


Присутність російських терористів на території найбільшої в Європі атомної електростанції – Запорізької АЕС – несе прямі загрози ядерній безпеці усього людства.  У разі суттєвого пошкодження реактора та оголення ядерного палива катастрофа буде рівна  Чорнобильській. А у випадку бомбардування найбільшої АЕС Європи (Запорізька АЕС) може бути пошкоджений не один реактор. Наслідком такої аварії може бути суттєве забруднення не лише України, а й більшої частини Європи.


"Це буде гірше, ніж Чорнобиль, тому що Запорізька станція стоїть на березі Каховського водосховища, далі по Дніпру — Чорне море. Забруднена вода і все інше, Середземне і так далі. Тобто наслідки будуть для всіх погані"  (начальник відділу аналізу безпеки Державного науково- технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки Дмитро Гуменюк).


Україна зі свого боку робить усе належне, аби експлуатація станції була безпечною, зокрема, постачає електроенергію на ЗАЕС  з української енергосистеми, що дозволяє забезпечувати живлення систем безпеки ядерного об’єкта.


Загалом, діючі реактори особливо вразливі у разі відключення електроенергії під час війни. Якщо електрозабезпечення станції виходить з ладу через сильне бомбардування, це може вивести з ладу й охолодження реактора, а також і охолодження сховищ відпрацьованого палива, яке зберігається за відносно легкими стінами. У найгіршому випадку це може привести до аварії, подібної до японської Фукусіми, попереджає експерт з атомної енергетики Greenpeace East Asia Шон Берні


Військові дії РФ несуть  вкрай небажані загрози по всій планеті.  Росія, яка має у понад два рази більше реакторів, ніж Україна, розуміє наслідки прямої атаки на ці об'єкти, включаючи ядерне зараження самої Росії, у разі, якщо вітер подує у східному напрямку.


В історії людства, відбулося вже кілька надзвичайних подій та ядерних катастроф, найвідоміші: Трі-Майл-Айленд – 1979, Чорнобиль – 1986  і  Фукусіма – 2011.


Прогнози Світової енергетичної ради засвідчують, що до 2100 року головними джерелами енергопостачання стануть  АЕС  та  альтернативні  джерела  енергії, а частки електростанцій на нафті, природному газі (ТЕС, ТЕЦ) та особливо вугіллі будуть суттєво  меншими.  


Завданням і викликом  для усього світу є -  не допустити нового Чорнобиля!

Атомні електростанції  України:


Після остаточного закриття Чорнобильської АЕС, у роботі залишилося 15 енергоблоків на 4 атомних станціях, які  виробляють понад  50% всієї електроенергії в Україні.

 
1. Південно-українська атомна електростанція — у місті Южноукраїнськ, 3 атомних енергоблоки.
2. Хмельницька атомна електростанція — у місті Нетішин, 2 атомних енергоблоки.
3. Запорізька атомна електростанція – найбільша в Україні і в Європі, 6 атомних енергоблоків.
4. Рівненська атомна електростанція — у м. Вараш, 4 атомних енергоблоки.
За кількістю ядерних реакторів Україна посідає дев'яте місце у світі та п'яте в Європі. За встановленою потужністю  АЕС  Україна посідає сьоме місце у світі.